Війна в Україні загальмувала франко-російський альянс на Кавказі

Читать на русском
Автор

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну змусило Париж зачекати з реалізацією концепту регіонального союзу з Москвою на Кавказі. Але це – тимчасовий іміджевий захід. Сприйняття французьким істеблішментом геополітичної розстановки сил прирікає Париж на прагнення такого альянсу: Німеччина, що підтримує тісні зв'язки з Туреччиною, розглядається як довгостроковий суперник у рамках ЄС, а сама Туреччина є таким же суперником у Східному Середземномор'ї.

Про це пише азербайджанский телеграм-канал AzFront.

Найбільш повно концепцію об'єднання представив консультант у сфері геополітики П'єр-Еммануель Томан на експертно-аналітичному сайті Le Journal TransAlpin. Ідея такого "регіонального союзу" висувалась як новий інструмент Франції зі стримування Туреччини на Кавказі та у Східному Середземномор'ї. Росія була заявлена у ролі основного потенційного партнера.

З початку 90-х Москва та Париж були співголовами Мінської групи ОБСЄ, яка 30 років затягувала процес азербайджано-вірменського врегулювання.

"Росія спочатку була зацікавлена в заморожуванні конфлікту — тільки так вона зможе зберегти вплив на Південному Кавказі та військові бази у Вірменії", — зазначала у травні цього року румунська версія Newsweek.

Париж при цьому виступав як посилювач російської та іранської гри на Південному Кавказі.

Франції, як і Росії, невигідно врегулювання вірмено-азербайджанського конфлікту. Він служить їм приводом для збереження та нарощування впливу на Південному Кавказі. Це виражається не тільки в політичній підтримці Єревана: РФ має бази у Вірменії та азербайджанському Карабаху, а Франція відкриває в Єревані місію Міноборони та розпочала постачання озброєнь.

Ще в листопаді 2022 року ізраїльське видання Hamodia констатувало формування "химерного союзу між Францією, Іраном та Росією, які об'єднали зусилля проти Азербайджану та Ізраїлю на Кавказі".

Наразі Макрон старанно демонструє солідарність з іншими країнами Заходу, беручи участь у наданні військової допомоги Україні. Але Париж, на відміну від Києва, Варшави, Вільнюса та Лондона, не лише не зацікавлений у розвалі РФ, а й націлений на перспективу партнерства з Москвою.

Франція зацікавлена не у перемозі України, а у закінченні війни, хай навіть на умовах Путіна. Це дозволило б Парижу відновити економічне партнерство з Москвою і повернутися до ідеї альянсу зі спільного стримування Туреччини, зокрема на Кавказі.