Мобілізація та мотивація: як розширення повноважень військкоматів може вплинути на суспільство

Втекти від повістки в інший регіон тепер не вдасться

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про розширення повноважень військкоматів. Згідно з документом, тепер військовозобов'язаним громадянам можуть вручати та надсилати повістки за фактичним місцем перебування, незалежно від місця їхньої реєстрації на військовому обліку. Таким чином, сховатись від мобілізації в іншому місті чи навіть регіоні тепер не вдасться.

Як посилення мобілізаційних заходів вплине на настрої у суспільстві і що про нову норму думають військові та юристи — в матеріалі "Телеграф".

Правовий аспект

Усі військовозобов'язані громадяни України перебувають на обліках у військкоматах за територіальною належністю. Раніше видача повісток під час мобілізації відбувалася за тим же принципом, а вручення виклику у військкомат в іншій області вважалося незаконним.

Тепер комісаріати мають право надсилати повістки українцям незалежно від місця їхнього перебування на військовому обліку, сповіщати про мобілізацію і власне призивати на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також осіб з числа резервістів у особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву). Виняток складають військовозобов’язані та резервісти СБУ і Служби зовнішньої розвідки.

Попри те, що експерти в області права відзначають недосконалість нового механізму, рішення Кабміну не порушує права громадян та не суперечить чинному законодавству, каже керуючий партнер адвокатського об’єднання "Евріка" Андрій Шабельніков.

"Насправді, відповідно до п. 8 Указу Президента України від 24.02.2022 р. №69/2022 та ч. 5 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", конкретної вказівки на вручення повістки за місцем перебування на військовому обліку законодавство не містило і раніше. Таким чином, прийнятими змінами уряд лише конкретизував вже діючі норми. У колізію з іншими нормативно-правовими актами дане рішення також не вступає", — зазначає юрист в коментарі "Телеграфу".

За словами правозахисника, реалізація рішення Кабміну, скоріш за все, буде організована шляхом обміну інформацією між ТЦК щодо місця проживання на їх території конкретних громадян. І, за наявності таких даних, військовозобов'язаному буде вручена повістка. Поки що порядок взаємодії ТЦК з цього приводу залишається неврегульованим.

Відкритим залишається і питання, куди саме повинен прибути мобілізований за викликом, якщо повістку йому вручили не за місцем перебування на обліку.

"Якщо викликатимуть у ТЦК за місцем фактичного проживання, постане питання обміну документами військовозобов’язаних між ТЦК. Оскільки цей процес може бути проблематичним, скоріш за все, потрібно буде з’явитися до ТЦК за місцем обліку. Так як, окрім доповнення порядку виклику військовозобов’язаних, жодних інших змін та уточнень до законодавства не внесено, фактично, порядок мобілізації не за місцем перебування на військовому обліку не врегульовано. Відтак, ТЦК будуть діяти на власний розсуд", — пояснює Андрій Шабельніков.

Суспільство стривожене, але відступати не готове

Українці не готові до миру за будь-яку ціну. Про це свідчать дані соціологічного опитування, проведеного Центром Разумкова. Станом на лютий-березень 2023 року, 72% громадян виступали проти початку переговорного процесу з країною-агресором (з вересня 2022 року цей показник зріс на 8%). Такі настрої у суспільстві свідчать про те, що українці визнають необхідність боротьби з ворогом саме військовим шляхом, а значить, повинні усвідомлювати і потребу у мобілізації.

Водночас, ідеологічна підтримка рішень військово-політичного керівництва країни і безпосередня участь у бойових діях – речі різного порядку, адже страх перед війною та небажання стикатися з її реаліями є цілком природними для більшості людей.

За словами заступника директора соціологічної групи "Рейтинг" Любомира Мисіва, достеменно встановити, який психологічний вплив на українців мають подібні рішення уряду, наразі неможливо. З одного боку, це інструмент для виконання запиту суспільства на здобуття перемоги, з іншого — те, що може викликати занепокоєння та страх за своє життя.

"Очевидно, що сьогодні рівень тривожності у суспільстві вищий, ніж у мирний час, проте, з'ясувати, чи пов'язано це саме зі страхом перед мобілізацією, складно. Навряд чи хтось візьметься проводити подібні соціологічні дослідження під час війни. По-перше, зараз це надчутлива тема, по-друге, результати будуть малоінформативними. Поставивши громадянину України запитання, чи готовий він воювати за свою батьківщину, ми отримаємо соціально бажану та емоційну відповідь, адже в країні йде війна. З'ясувати, що респондент думає насправді, і як відреагує на безпосередньо вручення повістки, неможливо", — пояснює соціолог в коментарі "Телеграфу".

Війна диктує свої правила

Призов на військову службу ухилянтів нерідко стає приводом для дискусій у суспільстві. Зокрема, існує думка, що такі мобілізовані не принесуть користі армії, адже не мають належної мотивації. Подібні тези часом лунають навіть від публічних осіб.

Так, днями колишній співробітник Офісу президента Олексій Арестович розкритикував заборону на виїзд за кордон військовозобов'язаних, які не хочуть воювати, пояснивши це тим, що на фронті такі громадяни лише деморалізують особовий склад, а в цивільному житті можуть працювати і "завозити в Україну валюту", забезпечуючи свої сім'ї та підтримуючи таким чином економіку держави.

В свою чергу військові, що просто зараз боронять нашу країну від ворога, ставляться до таких заяв вкрай негативно, а посилення мобілізаційних заходів вважають єдиним шляхом компенсувати кількісну перевагу окупантів на полі бою.

За словами військовика, екскомандира роти батальйону "Айдар" Євгена Дикого, в Україні триває війна такого масштабу, якого світ не бачив з часів Другої світової, тому українці повинні бути готові до того, що рано чи пізно, всі фізично здорові чоловіки можуть бути призвані на службу.

"Пропоную всім, хто хоче звільнити ухилянтів від служби, явитися до військкоматів замість них. Росія провела вже кілька хвиль мобілізації, компенсувати це розмовами в тилу про абстрактних добровольців, яких Україні треба десь знайти, неможливо. Усі, хто мав намір воювати за власним бажанням, вже на фронті. Ми не в тому положенні, щоб вдаватися до роздумів про те, які мобілізовані кращі, а які гірші", — каже військовий в коментарі "Телеграфу".