Чого чекати від путіна до роковин великої війни проти України: прогноз генерала

Ексголова Зовнішньої розвідки Микола Маломуж спеціально для "Телеграфу" проаналізував ситуацію навколо України

Тиждень, на який випала річниця повномасштабного вторгнення росії в Україну, насичений різноманітними заявами, посланнями та передбаченнями. У понеділок, 20 лютого, відбувся історичний візит президента США до України. Сам собою потужний сигнал, приїзд Джо Байдена ще й супроводжувався важливими заявами в ракурсі військової підтримки України. Не менш актуальними були його меседжі у ракурсі російсько-української війни наступного дня у Варшаві.

Російський диктатор володимир путін робив свої ходи – за допомогою дуже нудного звернення до федеральних зборів 21 лютого, а також фантасмагорії у Лужниках 22 лютого.

Меседжі Байдена та путіна проаналізував для "Телеграфа" генерал армії України, ексголова Зовнішньої розвідки України Микола Маломуж. Також він розповів, чого чекати від росії до річниці початку неоголошеної війни.

Байденівські меседжі

"Візитом Байдена до Києва було значно піднято рівень взаємовідносин між США та Україною. Вирішувалися і стратегічно, і тактично питання, пов’язані з протидією російської агресії, з постачанням ЗСУ необхідних боєприпасів, озброєння і техніки. Узгоджувалися деякі графіки, обговорювалася, думаю, тема високоточних та далекобійних ракет", – зазначає Микола Маломуж.

Вже заявлено, нагадує він, що сформовано низку пакетів, що ми можемо отримати ракети, котрі б’ють за 80 км (максимум, який є зараз). Імовірно, вкотре порушувалася тема необхідності забезпечення України бойовою авіацією.

"Президенти, як правило, визначають стратегію. Але іноді говорять і про конкретику. Так, цього разу прозвучала цифра у 700 танків, 1000 гаубиць тощо. Змальовувалися чіткі перспективи зміцнення ЗСУ на полі бою, підготовки до проведення наступальних операцій наших військових у найближчі місяці", – наголошує генерал.

За його словами, своїм перебуванням у Києві напередодні річниці російського вторгнення, під виття повітряних тривог і безперервні бої на Донбасі, Байден надіслав чіткі сигнали росії та всьому світу: Україна – перемагає, путін – точно програє. Шансів у агресора немає.

"Про це ж було сказано Байденом та європейськими лідерами. Про це, гадаю, буде заявлено на Генасамблеї ООН, яка відбудеться 23 лютого. Там чітко розставлять акценти щодо року російської жорстокої агресії проти України. Постане питання про дотримання принципів міжнародного права, про неприйнятність умиротворення агресора, який руйнує весь післявоєнний світопорядок, вдирається на чужу територію, вчиняє воєнні злочини, порушує все те, заради чого, власне, і створювалася ООН, і якщо не притягнути агресора до відповідальності, то ООН повторить долю Ліги націй, яка допустила початок Другої світової війни", — упевнений Микола Маломуж.

Ситуація, наголошує він, принципова. Країни повинні об’єднатися, попри розбіжності, і заявити, що росії як руйнівнику усталеного світопорядку не місце не тільки в Раді Безпеки ООН (де вона ще й постпред, який має право вето), але і власне в Організації. Що росія має негайно припинити агресію, залишити територію України (включно з Кримом), компенсувати завдані збитки. Що слід створювати стратегію нового світопорядку, глобальної безпеки, де подібні вторгнення стануть неможливими, будуть знищуватися у зародку.

Китайські ігри

Ексголова Зовнішньої розвідки звертає увагу, що, зі свого боку, певну роботу веде Китай.

"Він намагається взяти на себе лідерство у форматі світових процесів – питань безпеки, врегулювання конкретно російсько-української війни. Пекін сподівається зміцнити таким чином свій імідж. Але пропозиції від нього, схоже, мають на меті просто припинення вогню та "заморожування" ситуації у тому вигляді, в якому вона буде на момент укладання відповідної угоди. Що фактично дозволить росіянам контролювати захоплені ними території, накопичуючи зусилля для подальшої агресії", – пояснює Микола Маломуж.

При цьому Китай, вважає експерт, говоритиме про тимчасовість такого рішення, не забуваючи апелювати до принципів міжнародного права, важливості дотримання територіальної цілісності та суверенітету.

"Китай не може відкрито відійти від таких принципів, тому що є постійним членом Ради безпеки ООН — і, на відміну від Росії, не готовий ризикувати цим статусом. До того ж у нього є "тайванське питання". І якщо КНР визнає, що Росія має "право на Крим, на якусь ще частину чужої території, тим самим визнає і можливість Тайваню на самовизначення, – пояснює Микола Маломуж. – А Пекін на таке піти не може. Тим більше, що Крим був і де-юре є частиною України, а Тайвань відійшов від КНР у процесі громадянської війни. Зовсім інша історія: китайські "мирні ініціативи" — це ще одне непросте випробування і для нас, і для ООН в цілому".

Повний путінський провал

Коментуючи те, як найближчим часом може діяти росія, генерал нагадав, що путін поставив завдання захопити до 24 лютого хоча б Бахмут, а краще — всю Донецьку область. Зрозумівши, що це неможливо, терміни змістили на початок весни. Що теж, як показує ситуація, неможливо.

"Тому путін, виступаючи 21 лютого перед федеральними зборами, був змушений обходити тему цілей війни (як вони досягаються), успіхів (яких немає) і, найголовніше, її ціни (жертви, санкції, ізоляція, що посилюється, тощо) і перспективи (неминучий програш). Це системна поразка, що відчувається вже і суспільством, і елітами, які відверто корчили кислі міни або дрімали під путінські марення. Можливо, хтось уже зайнявся підшукуванням альтернативи путіну", – припускає Микола Маломуж.

Драйву, підйому ані в цьому виступі, ані в тому шабаші, який влаштували 22 лютого в Лужниках, не вийшло, наголошує експерт.

"Якщо звернення до федеральних зборів виглядало відверто занепадницьким і безвихідним, то лужниківське збіговисько, де також промайнув путін, виглядало як відвертий фарс. Масовка з бюджетників, яким платили по 500 рублів за присутність на цьому ганебному заході, студентів, перевдягнених працівників спецслужб, військових, махання прапорами, істеричні кричалки та піснеспіви, швидше, посилили ситуацію: показали, що "паровоз вперед летить", але попереду — прірва. Ілюзія підтримки була створена, пафосу було більше, били себе кулаками в груди і обіцяли чергову "кузькину матір" ще недавно партнерам, а тепер "злобному Заходу". Ніяких нових смислів, ніякого бачення майбутнього. Жодних перспектив – політичних, економічних, військових, зовнішньополітичних, духовних. Повний провал. Дезорієнтація з усякого погляду. Навіть елементарно підготовлений середньостатистичний політолог міг би сказати більш грамотну, аргументовану, зрозумілу промову, ніж російський президент, якого готують аналітичні центри, спецслужби тощо. Все, що говорив путін у зверненні, всі гасла, що лунали в Лужниках, передбачали експерти заздалегідь. Таке враження, що кремлівські спічрайтери навіть використали деякі прогнози аналітиків щодо того, що скаже путін", – іронізує Микола Маломуж.

На що ще здатна росія

Щодо путінської спроби чергового ядерного шантажу — заяви про припинення рф участі в Договорі про стратегічні наступальні озброєння (СНО-3), то навіть на цей блеф диктатор пішов з побоюванням, зазначає генерал. Мовляв, ми не виходимо, ми лише призупиняємо. А потім ще й у Міноборони рф поспішили уточнити, що й надалі дотримуватиметься обмежень СНО-3 за кількістю носіїв ядерних боєзарядів.

"Все тому, що Кремль уже не раз попередили щодо таких погроз. І країни Заходу, і навіть Китай. З США чітко надіслали сигнал – спробує росія щось зробити в ракурсі підготовки ядерного удару, нехай навіть суто гіпотетичного, підуть контрудари. Тому путін кілька разів повторив, що Договір про СНО-3 лише припиняють, що рф з нього не виходить, але побрязкати чимось все одно хочеться, і з’явилася інформація, що росіяни під час перебування президента США в Україні нібито хотіли провести випробування міжконтинентальної балістичної ракети "Сармат", проте воно провалилося.

Найімовірніше, це була просто інформаційна атака. Випробування – це запуски, їх би одразу помітили численні засоби стеження, причому не лише американські, – пояснює ексголова Зовнішньої розвідки. — З усіма наслідками… Іти на таке рф явно не готова. А налякати дуже хотілося. Щоправда, нічого з цього не вийшло".

На думку генерала, що залишається росіянам, то це продовжуватиме наступальні операції, знову і знову кидаючись на Бахмут, Авдіївку, Вугледар, Новопавлівку. Атакувати позиції ЗСУ у районі Сватове — Кремінна.

"Можливо, активізують Запорізький напрямок. Спробують влаштувати якісь провокації на півночі, але обережно. Лукашенко зляканий. Його армія не має ані сил, ані коштів, ані мотивації атакувати потужні українські позиції. Тож, швидше, буде інформаційний шум, зокрема про можливу масовану авіаційну атаку. Яка виглядає малореалістичною, враховуючи нашу значно зміцнілу систему ППО. Якщо буде така спроба, росія, швидше, втратить залишки боєздатної авіації, ніж досягне якогось успіху", — вважає Микола Маломуж.

На його думку, чого точно варто очікувати найближчим часом, то це нових атак дронами та ракетами.

"Росіяни готові вдарити по нас "Іскандерами", крилатими ракетами Х-22, Х-555, "Калібрами". Щоб показати, що "є ще порох у порохівницях", що недаремно путін погрожував "добиватися всіх заданих цілей". Правда, так і не зумівши цих цілей до ладу сформулювати, а тому просто продовжуючи терор мирного населення України", – констатує генерал.