Взяти Київ не вдасться й за рік: що чекає на армію РФ і Білорусі при спробі "великого наступу" у лютому

Володимир Путін став політичним заручником війни і намагається втягнути у цю пастку Олександра Лукашенка.

Протягом останніх двох днів в українському інформаційному просторі з'явилося одразу декілька повідомлень з прогнозами масштабної наступальної операції окупаційних військ РФ та Білорусі в січні-лютому 2023 року. Ймовірне загострення ситуації очікується як на східному і південному напрямку, так у північних прикордонних областях. Мало того, за словами головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного, росіяни не залишили намірів захопити Київ і спробують реалізувати їх вже у наступні три місяці. Про це генерал розповів в інтерв'ю виданню The Economist.

"Телеграф" звернувся до військових та політичних експертів, аби оцінити реальні шанси нового "великого наступу" на Україну з боку сусідніх держав-агресорів.

Тривожні прогнози

Першим про можливе загострення ситуації на фронті заговорив глава МЗС України Дмитро Кулеба. У розмові з журналістами CNN, посадовець зазначив, що зважаючи на проведену в РФ мобілізацію, результатом якої став призов 300 тисяч солдатів, здатність окупантів розпочати "великий наступ" може бути відновлена до кінця січня або лютого.

Після передислокації російських військових з Херсонщини в різні райони Донбасу та підсилення їх мобілізованими кадрами, про підготовку до наступальної кампанії на заході Донецької області заявили й аналітики Інституту вивчення війни (ISW).

Експерти прогнозують, що окупанти будуть намагатися закріпити успіхи, досягнуті у листопаді в районі Вугледара та Павлівки, продовжать наступ у напрямку Бахмута і спробують захопити всю Донецьку область.

За словами головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного, активізація армії РФ на оперативно-стратегічному рівні може відбутися вже у січні-березні 2023 року. Генерал зазначає: окупанти не залишили намірів захопити столицю України, тому наступ може розпочатися не на Донбасі, а у напрямку Києва, з Білорусі, і можливо південного напрямку.

"Російська мобілізація спрацювала. Це неправда, що їхні проблеми настільки серйозні, що ці люди не будуть боєздатні. Вони будуть. Велить їм цар воювати, і вони будуть воювати. Я вивчав історію двох чеченських воєн — там було те саме. Можливо, вони не настільки добре оснащені, але вони все одно становлять для нас проблему. За нашими оцінками, у них є резерв 1,2-1,5 млн осіб… Росіяни готують близько 200 тисяч нових військових. Я не сумніваюся, що вони знову спробують вдертися до Києва", — зазначив Залужний.

Про ймовірне залучення до бойових дій в Україні регулярної армії Білорусі у четвер, 15 грудня, повідомив і заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ Олексій Громов, пише Укрінформ. Окрім нарощування російської військової присутності та переміщення на територію Білорусі озброєння і військової техніки, влада республіки ухвалила ряд рішень, що можуть свідчити про підготовку до участі в бойових діях.

Зокрема, у прикордонних з Україною районах Брестської області минулого тижня тривав процес агітації вступу добровольців до підрозділів територіальної оборони, а палата представників Білорусі схвалила законопроєкт про запровадження смертної кари за державну зраду для військовослужбовців та представників державної влади.

Днями стало відомо, що Володимир Путін має намір відвідати Білорусь з широкою урядовою делегацією у понеділок 19 грудня. В рамках візиту запланована особиста зустріч з самопроголошеним лідером РБ Олександром Лукашенком.

На думку аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), під час зустрічі диктатори обговорюватимуть роль Білорусі у новому нападі на Україну.

Сувора реальність для агресорів

Станом на сьогодні російським загарбникам вдається здійснювати наступ лише в районі Бахмуту, в решті напрямків ворог веде оборонні дії. Крім того, усі сили окупаційних військ РФ в Україні наразі зосереджені на стабілізації лінії фронту після відступу з Харківщини і Херсонщини, розповідає в коментарі "Телеграфу" військовий експерт Сергій Згурець.

"Ми очікуємо, що в січні-лютому ті 100 тисяч мобілізованих, які залишились на території РФ, можуть бути укомплектовані в нові бойові угруповання для проведення наступальних дій. Проте ми вже знаємо про досвід формування третього армійського корпусу влітку, де впродовж чотирьох місяців їм так і не вдалося здійснити наступ в існуючих умовах", — зауважив експерт.

За словами Згурця, говорити про успіх "великого наступу" з боку РФ сьогодні складно. Більш вірогідними будуть спроби стабілізації лінії фронту на Луганщині, а також утримання суходільного коридору на Запоріжжі і лівому березі Херсонщини, що вкрай важливо для збереження контролю над Кримом.

"Така динаміка буде зберігатися протягом двох наступних місяців. Далі все буде залежати від результатів другої мобілізаційної хвилі в РФ, адже після завершення першої кількість бойових з'єднань, готових вести наступальні дії, не збільшилася", — зазначає військовий експерт.

До ймовірного залучення регулярної армії Білорусі до війни в Україні, аналітики налаштовані не менш скептично. Попри те, що ЗС РБ складаються з 40-45 тисяч військових, які теоретично могли б підсилити окупаційні війська РФ, прорвати лінію оборони на півночі України їм буде вкрай складно, вважає експерт Українського інституту майбутнього, консультант Комітету ВР України з питань національної безпеки та оборони Іван Ступак.

"Першочерговим завданням для них стане відтягування на себе частини української армії з інших напрямків, прорив до Ковеля і Луцька для блокування цих шляхів постачання нам західного озброєння, руйнування інфраструктури та створення паніки серед цивільного населення", — пояснює експерт в коментарі "Телеграфу".

На практиці ж, лише під час переходу кордону з Брестської області білоруська армія втратить декілька тисяч солдат. Адже умови для агресора на цьому напрямку сьогодні зовсім інші, ніж були у лютому-березні 2022 року. За словами Івана Ступака, тепер ЗСУ готові до будь-якого сценарію розвитку подій.

"Ми вже знаємо, як знищувати їхні багатокілометрові колони, що будуть рухатися лісами і болотами. На цій ділянці все засіяно протитанковими і протипіхотними мінами, проводиться розвідка дронами. Крім того, Лукашенко повинен розуміти, що як тільки його військові почнуть рух в наш бік, вся їхня інфраструктура в радіусі 70 км від кордону стане нашою законною військовою ціллю і буде знищена", — каже військовий експерт.

Політична пастка для Путіна

Попри очевидну неминучість поразки РФ у війні, Володимир Путін не лише продовжує бойові дії на території України, а ймовірно й готується до їх ескалації. Така позиція глави Кремля могла б свідчити про впевненість у силах російської армії та вірності обраного курсу, проте поведінка диктатора все частіше видає його страх перед капітуляцією.

Так, днями стало відомо, що Володимир Путін скасував свою щорічну прес-конференцію у прямому ефірі та звернення до Федеральних Зборів Держдуми РФ і Ради Федерації. Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) пов'язують таке рішення небажанням диктатора відповідати на незручні запитання про провали у війні, вимушений відхід і неможливість контролювати анексовані українські території на півночі та півдні України, та невдоволення росіян мобілізацією.

За словами президента Розвиткової Агенції Досліджень та Аналітики "RADA" Дмитра Васильєва, Володимир Путін досі до кінця не вірить, що може програти у війні з Україною.

"Єдине пояснення провалам ЗС РФ на полі бою він знаходить у тому, що веде війну не з Україною, а з Заходом, і це дає йому ще більшу наснагу захопити Україну, щоб заявити про перемогу над усім західним світом. Проте, навіть зрозумівши, що його поразка неминуча, глава Кремля не зможе зупинити бойові дії, адже є заручником цієї ситуації", — пояснює експерт в коментарі "Телеграфу".

У той же час, в російському суспільстві підвищується градус тривожності. Першим і головним підтвердженням цього є збій в роботі пропагандистської машини. За даними Mediascope, ток-шоу Володимира Соловйова та Ольги Скабєєвої на каналі "Росія-1" вилетіли з топ-10 програм за часткою глядацької аудиторії. Для порівняння, ще у квітні вони займали 4-е місце у рейтингу, поступаючись лише програмам новин.

Тотальна втома населення від агресивної пропаганди та публічні конфлікти її головних "амбасадорів" — Соловйова і Гіркіна через жорстку критику останнім Путіна, мали б стати для Кремля тривожним дзвіночком. Адже беззаперечна підтримка народу і формування єдиної суспільної думки — це те, на чому базується влада Володимира Путіна.

Попри це, за словами Дмитра Васильєва, найближчим часом очікувати бунту в Росії не варто.

"Вище військове керівництво буде продовжувати виконувати будь-які божевільні та безглузді накази Кремля, адже є жорстко підпорядкованими людьми, які не можуть мати своєї думки. Представники економічної еліти вже не просто втрачають свої статки на санкціях, а й переслідуються законом в Європі, але також є надто залежними від Путіна, який у свій час дав їм можливість збагачуватися, тому навряд чи їм вистачить сміливості піти проти нього", — каже експерт.

Рівень незадоволеності в російському суспільстві зростає. Тепер вже усім очевидно, що так звана "СВО" не може тривати протягом року, а значить, це — війна, і виграти її Росії поки що не вдається. Страх перед мобілізацією, невпевненість у завтрашньому дні та відчуття себе вигнанцем в будь-якій цивілізованій країні світу — те "світле майбутнє", яке зміг забезпечити росіянам Володимир Путін. Якщо до цього додасться військова поразка в Україні, незадоволення владою на всіх рівнях може вилитися у "жорстокий і нещадний" російський бунт.