В Україні ще один центр долучився до допомоги полоненим та членам їхніх сімей

Читать на русском
Автор

Про нову громадянську ініціативу повідомила правозахисниця Людмила Денисова

В Україні попри певні часткові успіхи з обміну полонених та пошуку зниклих громадян велика кількість людей втратили зв'язок зі своїми близькими, які проходять службу в армії, та не можуть знайти їх місяцями. Для допомоги родичам зниклих українців (військових і не тільки) запрацював новий громадський проєкт — "Центр допомоги полоненим та членам їхніх сімей", ініційований "Українським центром захисту прав людини". Окрім власне зусиль у пошуку зниклих правозахисники надають громадянам консультації, юридичну допомогу, сприяють збору і оформленню документів для отримання статусу зниклої безвісти особи, допомагають долати різноманітні бюрократичні колізії.

Про це сьогодні на пресконференції в Києві повідомила ексміністр соцполітики, колишня омбудсмен Людмила Денисова.

"Український центр захисту прав людини" ми створили ще в червні цього року. Ми опікуємося питаннями додержання прав громадян і захисту та намагаємося зробити, щоб в Україні панувало верховенство права. Отримуючи багато звернень, зробили висновок, що на сьогодні вкрай потрібна допомога всім громадянам, які через війну шукають своїх близьких будь-де. Це може бути росія, куди депортували більше, ніж 3 мільйони українців. Це може бути ЄС, куди виїхали наші громадяни, які чи загубили телефони, чи не можуть зв'язатися зі своїми рідними тощо. А головне — вони шукають тих, кого точно знають, що відправили на війну, і що з ними немає зв'язку й ніхто не може повідомити, де ця людина. Та в цій ситуації не знає людина, який алгоритм дій для неї, щоб вона розшукала або хтось почав шукати", — зазначила вона.

Денисова нагадала, що одночасно в країні створено Національне інформаційне бюро згідно з Женевською конвенцією, яке має реєстр, "але цей реєстр не надає статусу особи, зниклої безвісти, або статусу особи, яка вже його позбавлена".

"Тому що є два закони, згідно з якими потрібно створити два реєстри. Як тільки тебе туди внесли, тоді у тебе є статус і державна гарантія. Тому ми і вийшли з такою ініціативою до громадськості, до спільнот, до міжнародних організацій, щоб вони теж підтримали таку нашу ініціативу, щоб створити такий "Центр допомоги полоненим та їх сім'ям". У нас є телефонна гаряча лінія — 0 800 33 07 09. Можна телефонувати в будь-який час. До нас також звертаються люди з окупованих територій. Вони знаходять можливості нам зателефонувати або написати, не маючи українських сім-карт", — повідомила правозахисниця.

Вона також додала, що Центр співпрацює з усіма органами державної влади, щоб пришвидшити отримання відповідей стосовно зниклих громадян. "Людина може місяць писати і не отримувати відповідей. У нас є адвокати, для яких відповіді по закону надходять протягом 5 діб. Дякую всім причетним органам держвлади, адже куди ми не писали, ніхто не затримував відповіді — їх дають дуже швидко. Тому ми й хочемо зробити і юридичну, і адвокатську підтримку нашим громадянам, полегшити їм життя в цих непростих умовах, знайти людей і зробити все можливе, щоб їх повернули на Батьківщину", — підкреслила Денисова.

Як уточнила колишня омбудсмен, Центр опікується долями не тільки українців, які зникли з 24 лютого після вторгнення росії в Україну, "ми пам'ятаємо кожного — це і люди, які були захоплені в полон (та визнані політв`язнями) та знаходяться в ОРДЛО, які там зникли безвісти, а також тих 155 кримчан, які перебувають у в'язницях рф через те, що їх позбавили особистої свободи в окупованому Криму".

За її словами, найбільше звернень надходить від громадян з Донеччини, Луганщини, Харківської та Запорізької областей. Чимало звернень зі Львова, куди переїхали вимушено переміщені особи. В планах правозахисників — налагодити взаємодію з органами місцевого самоврядування для більше оперативної реакції чиновників та всебічної допомоги громадянам.

Нагадаємо, як повідомлялося, після обміну полоненими з росією, коли було звільнено 20 українських захисників, відбувся черговий масштабний обмін полоненими, в рамках якого вдалося звільнити 108 жінок.

"Телеграф" також писав, що офіційно станом на початок жовтня у російському полоні перебувало близько 2,5 тисяч українських захисників тільки з маріупольської "Азовсталі".