Які бувають ядерні удари та як врятуватися після вибуху? Розбираємося у деталях

Як показує досвід, навіть після удару по японській Хіросімі у минулому столітті багато людей змогли вижити. Головне — це дотримуватися чіткого алгоритму дій, який кожен має знати напам'ять

Ядерний шантаж росії перейшов на новий рівень після того, як президент Білорусі олександр лукашенко дозволив москві розмістити там тактичну ядерну зброю. Президент США Джо Байден назвав загрозу застосування ядерної зброї путіним "реальною", попри те, що багато хто не вірить у таку небезпеку.

"Коли я виступав тут близько двох років тому і говорив, що мене турбує пересихання річки Колорадо, всі дивилися на мене, як на божевільного. Вони дивилися на мене так само як і тоді, коли я сказав, що мене турбує використання путіним тактичної ядерної зброї. Це реально", – сказав Байден.

Водночас для тих, хто вже кинувся купувати йод, додамо — офіційно США не бачать жодних ознак того, що росія саме готується застосувати цю зброю. Однак існування непередбачуваної країни-сусіда з ядерною зброєю змушує розширити свою експертність на рівень, трохи вищий за перегляд апокаліптичних фільмів. Ми вирішили більш детально розібратися, які саме бувають ядерні удари та що потрібно робити, щоб вижити під час вибуху. Отже:

Види ядерних ударів та можливості рф

Є два типи ядерних ударів, перший – тактичний, другий – стратегічний. У першому випадку йдеться про використання ядерної зброї на полі бою, по військовій частині, установці чи обладнанню. Тактична ядерна зброя менш потужна, ніж "стратегічна". Це невеликі ядерні боєголовки та системи доставки, призначені для невеликої місцевості та без масових радіоактивних опадів.

А ось другий вид ядерних ударів руйнує міста і є катастрофічним. Стратегічні ядерні удари, зазвичай, асоціюють із картинками постапокаліптичних фільмів. Йдеться про ядерну зброю, яка встановлюється на міжконтинентальні балістичні ракети для ураження міст, військових баз, критичної інфраструктури та інших цілей, вона запускається з великої відстані. Наслідки стратегічних ядерних ударів змінюють екологію і унеможливлюють життя у цілій країні. Найпотужніші "стратегічні" ядерні боєголовки росії мають вибухову потужність від 500 до 800 кілотонн.

Наразі обсяги запланованої до передачі у Білорусь зброї не розкривають. Раніше міністр оборони рф сергій шойгу повідомив, що росія передала ракетний комплекс "Іскандер-М". А путін казав, що на території Білорусі є 10 літаків, здатних нести ядерну зброю.

Ядерний арсенал росії здатний вразити будь-яку точку планети, однак у сценарії війни в Україні експерти розглядають саме гіпотетичний сценарій завдання одного або декількох "тактичних" ударів. Як зазначає "BBC-Україна", найменша тактична ядерна зброя може бути менше кілотонни (виробляти еквівалент тисячі тонн вибухового тротилу). Найбільші з них можуть досягати 100 кілотонн.

росія має на озброєнні близько 2 тисяч одиниць тактичної ядерної зброї за оцінками американської розвідки. Технології у цій сфері суттєво не змінилася з часів "холодної війни": боєголовки можуть бути розміщені на різних типах ракет, які використовують для доставки звичайних крилатих ракет чи артснарядів, з літаків і кораблів.

Як уже повідомляв "Телеграф", боєголовки можуть доставити за допомогою авіабомб на ТУ-22М3, СУ-24М, СУ-34, СУ-30СМ, Су-35С та інших. Також це можуть крилаті ракети Х-55, Х-102, "Калібр", "Іскандер-К", "Циркон", протикорабельні П-500/700/800/1000.

Існують і ядерні боєприпаси для артилерії, наприклад:

• 152-мм ядерний снаряд 3БВ3 потужністю 2,5 кт, яким можуть стріляти артилерійські гармати калібром 152 мм, такі як САУ 2С19 Мста-С, 2С3 Акація, гармата-гаубиця Д-20 та 2С5 Гіацинт;
• 203-мм снаряд 3БВ2 для САУ 2С7 "Півонія" та гаубиці Б-4М з дальністю пострілу від 18 до 30 км і потужністю в 2 кт;
• а також 240-мм мінометна міна 3БВ4 для 240-мм міномета М-240, що буксирується, і його самохідної версії 2С4 "Тюльпан", потужністю в 2 кт і дальністю стрільби від 9,5 до 18 км.

Також є 180-мм снаряд ЗБВ1 для 180-мм гармату С-23 та МК-3-180, правда С-23 офіційно є лише на озброєнні Сирії, а МК-3-180 є застарілою корабельною гарматою, також знятою з озброєння.

Наприклад, видання "Texty" показало, які наслідки будуть від удару по центру Києва ракетою "Кинжал" із ядерною боєголовкою (орієнтовна потужність вибуху 25 кілотонн). Радіус вогняної кулі сягне 290 м, а теплова хвиля пошириться на 2,11 км. Масові руйнування відбудуться в радіусі 640 м, а шибки вилітатимуть на відстані майже 3,5 км. Зона сильного радіаційного забруднення пошириться на 1,5 км від місця вибуху:

Міжнародна кампанія за скасування ядерної зброї (ICAN) підкреслює жахливі наслідки від тактичної ядерної зброї:

"Одна така ядерна детонація, швидше за все, уб'є сотні тисяч мирних жителів і поранить ще більше; радіоактивні опади можуть забруднити великі території в багатьох країнах", — зазначили в ICAN.

Там зазначили, що екстрені служби не зможуть ефективно працювати, а паніка спровокує масові переміщення людей і економічні зриви. Багаторазові детонації, були б набагато гіршими.

Як вижити: алгоритм дій

Кілька хвилин або годин після вибуху є критичними. Негайні дії протягом цих перших кількох годин можуть знизити ризик смерті чи серйозних травм.

Головна ознака ядерного вибуху — яскравий спалах світла, помітний навіть удень. Випромінювання від спалаху триває кілька секунд, але встигає обпекти відкриті ділянки тіла і засліпити, якщо дивитися у бік вибуху незахищеними очима. У жодному разі не можна дивитися у бік спалаху, а треба негайно впасти обличчям униз (головою від вибуху), закрити голову капюшоном ще в падінні, закрити голову руками.

Ударних хвиль буде кілька. ВООЗ радить вставати лише після другої. Наступні 10 хвилин після вибуху — це шанс на порятунок. За цей час ви маєте добігти до бомбосховища і дотримуватися таких умов:

• не можна дивитися у бік ядерного гриба;
• захистіть обличчя, особливо ніс і рот шарфом, хусткою або одягом;
• остерігайтеся уламків, що розлітаються від епіцентру вибуху;
• станції метро закриються за 5 хвилин після оголошення тривоги, тому підійдуть підвали, станції, тунелі метро;
• якщо не вдається знайти укриття під землею, підіймайтеся вище 10 поверху і знайдіть ізольоване приміщення (без вікон, усі отвори у двері заткніть ганчірками), вимкніть вентиляцію;
• чекайте у сховищі декілька днів. Служби повідомлять, коли можна буде вийти. Швидше за все це трапиться через 7-10 днів після вибуху.

У сховищі перевдягніться, оскільки є ризик радіаційного зараження, помийте відкриті ділянки шкіри водою та милом, обробіть рани. Прикривайте рот і ніс маскою або респіратором. Їсти можна лише продукти з герметично закритої тари і пити бутельовану воду.

Коли виходити буде безпечно, потрібно все одно бути обачними та уникати ґрунтових доріг через загрозу радіоактивного пилу.

Після ядерного вибуху може бути рекомендований одноразовий прийом калію йодиду, зазначає МОЗ. Прийняти профілактичну дозу потрібно тільки після офіційного оповіщення. Оптимальний ефект досягається при завчасному прийомі препарату за 6 і менше годин до надходження радіоактивної хмари. Прийом препарату залишається ефективним одночасно з надходженням "хмари" та через 6 годин після. Не рекомендуємо прийом препарату через 24 годин після надходження хмари.

Американський "Червоний хрест" звертає увагу на три фактори, що можуть посприяти виживанню: це відстань, екранування та час. Що більша відстань між вами та радіоактивним пилом, то краще. Чим важчі та щільніші матеріали (товсті стіни, бетон, цегла, книги та земля) між вами та радіацією, то краще. Випромінювання втрачає свою інтенсивність досить швидко і з часом ви зможете залишити сховище.