Росіяни готують "Херсонський гамбіт" — українським військам треба бути обережнішими

Окупанти готуються до контрнаступу ЗСУ у Херсонській області

Про те, що ЗСУ закінчують чи вже закінчили підготовку до контрнаступу на Херсонському напрямку, активно говорили практично весь липень. Особливо після того, як українські Збройні сили завдали удару по розташованому на території тимчасово окупованої Херсонщини Антонівському мосту, зробивши його не придатним для перекидання військової техніки з Криму. Однак масованих наступальних дій поки що немає. А росіяни шукають альтернативні шляхи для перекидання бойової техніки на материкову частину півдня України, облаштувавши поромну переправу через Дніпро.

Чому ми активно не атакуємо Півдні? Своєю думкою з "Телеграфом" поділився експерт з питань сектору оборони та безпеки, полковник СБУ у відставці Олег Старіков.

На півдні агресор хоче підштовхнути ЗСУ до наступу

"За моєю версією, пріоритетними напрямками ударів для рф залишаються захоплення Луганської та Донецької областей в їхніх адмінкордонах, – каже Олег Старіков. – І зараз якраз знову зросла інтенсифікація бойових дій на Донецькому напрямку ".

Крім того, продовжує експерт, йде накопичення російських сил та засобів на півдні.

"Але основний удар, основний тиск, все одно буде на сході. А на півдні рф просто зміцнює підрозділи, підтягує різними шляхами боєкомплект, щоб провести операцію, як вони називають, "Херсонський гамбіт". А саме – втягнути ЗСУ у наступ, а потім на відкритих місцевостях, використовуючи свою перевагу у вогневій міці, знищити наступальні війська", – вважає експерт.

Він припускає, що українські головком Залужний та Генштаб це розпізнали – і доповіли верховному головнокомандувачу (президенту), що поспішати не треба, слід краще підготуватися.

"А ще краще — використовувати тактику мобільної оборони. Це коли готується "кулак", завдається удару, а потім наші підрозділи відходять назад. Контрнаступальні ж дії — це зовсім інше. Інші ресурси, інші ризики. І в нашому випадку, якщо поспішити, це загрожує неприємними для нас наслідками", – пояснює Олег Старіков.

Потрібно прислухатися до професійних військових

На думку Олега Старікова, росіяни чекають, коли в Україні визріє проблема, яка є у всіх арміях та всіх країнах. А саме – вибір між "політичною доцільністю" (коли вище військово-політичне керівництво вимагає якнайшвидшого звільнення територій для того, щоб було що пред’явити народу та закордонним партнерам) і "військовою необхідністю" (коли військові бачать, що непродуманий наступ призведе до негативних наслідків).

"Сподіваюся, наш верховний головнокомандувач прислухається до професійних військових – і відповідним чином коригує свої рішення з їхніми пропозиціями", – зазначає експерт.

Він наголошує, що у цьому плані дуже добре працює армія США.

"Там у них голова об’єднаного комітету начальників штабів (зараз це Марк Міллі) має досить вагоме слово. І верховний головнокомандувач – президент – може його перебити лише за певних умов. На щастя, ми теж переходимо до стандартів НАТО, коли військові мають своє вирішальне слово. А політики ухвалюють політичне рішення, прислухаючись до цих слів. Лише такий зв’язок дає ефект", – резюмує Олег Старіков.