росія не досягла мети: яка емоція українців стала головною, розповіли соціологи

Українці за час війни об'єдналися і стали сильнішими

Повномасштабне російське вторгнення в Україну суттєво змінило наше суспільство — мова про ставлення українців до війни, до російської влади, до перемоги та навіть еміграції.

Про це йдеться у дослідженні Gradus під назвою "Градус суспільства під час війни".

Перевірені новини про війну і не тільки шукайте у нашому Telegram

Настрої українців

Дослідження показує, що терористична тактика російської влади не спрацьовує стосовно українців: наші громадяни не бояться противника, а відчувають відносно нього гнів.

При цьому за останні два місяці у суспільстві посилилася національна єдність — на початку війни 61% респондентів говорили про згуртованість, а зараз таких людей вже 86%.

Варто зазначити, що більшість українців вірить у перемогу у війні і вже 90% заявили про погіршення ставлення до російської федерації після початку війни.

Підтримка влади

У цьому питанні українці також продемонстрували згуртованість й попри минулі вподобання згуртувались навколо президента. Володимира Зеленського підтримали 85% респондентів.

Ставлення до еміграції

Ставлення до еміграції в українців, які через війну вже покинули межі держави, кілька разів змінювалися. Якщо на початку війни кожен третій з переміщених (35%) планував залишатися на новому місці, то через місяць громадян з такою думкою було всього 8%. Зараз охочих залишитися на новому місці — 13%.

При цьому 77% бажають повернутися в Україну за першої ж можливості й працювати на благо країни.

Дослідження показало, що майже всі з тих, хто втратив власний бізнес, планують відновити його: більшість після війни, третина – за нагоди, не чекаючи кінця військових дій, і невелика частина – найближчим часом, не чекаючи нагоди.

• Опитування проводилися методом самозаповнення анкети в мобільному додатку серед респондентів віком 18-60 років у чотири хвилі: перша хвиля – 28 лютого (2144 респондентів); друга — 1 березня 2022 року (1743 респонденти), третя — 28 березня (1019), четверта – 20 квітня (1027).

Раніше "Телеграф" повідомляв, що в Україні різко змінилися погляди на 9 травня, яке ще донедавна багато хто називав "святом". Соціологи вказують, що відбулася "декомунізація" та "дерусифікація" суспільної думки.