Головний перелом у війні вже стався, через помилки путіна росію чекає деградація, — генерал

Захід змінив ставлення до України та українців

Україна четвертий тиждень бореться з ордами росіян, які напали на нашу мирну країну. З початку агресії окупанти втратили близько 14 тисяч солдатів і офіцерів, сотні танків, бронемашин, літаків та вертольотів. Проте противник продовжує обстрілювати Україну з усіх видів озброєння, зокрема – ракетами.

Про переломи, що вже відбулися в процесі цієї війни, а також про перетворення, яке чекає на мир після неї, "Телеграф" поговорив з генералом армії України, екс-главою Служби зовнішньої розвідки України Миколою Маломужем.

Путінська росія йде шляхом гітлерівської Німеччини

– На четвертому тижні агресії ми очевидно бачимо зміну тактики з боку росіян. Замість спроб штурму великих міст, таких як Київ та Харків, вони тепер просто прасують усю Україну бомбами, снарядами та ракетами. З чим це пов’язано?

- Справді, війська росії змінюють тактику. Ми бачимо спроби оточувати міста, влаштовувати блокади, терор – обстріл і не тільки. Відбуваються захоплення активістів, викрадення представників місцевої влади. Ніхто вже не намагається видати це за спецоперацію. Відбувається окупація та терор. У тому числі через безсилля та агресію. Противник втрачає величезну кількість живої сили (більше 14 тисяч), техніки. Рахунок знищених бронемашин і танків уже наблизився до двох тисяч, розбито сотні артсистем, збито близько 200 літаків та вертольотів. Це вже перевищує втрати росії у двох чеченських війнах. І незабаром стане більше, ніж втрати СРСР майже за 10 років війни в Афганістані. Все це, безумовно, виводить супротивника із себе, змушує його вчиняти дедалі більше явних військових злочинів. Плюс – таким чином, москва сподівається схилити Київ до переговорів на вихідних для росіян умовах. Традиційна путінська тактика. Традиційна тактика нелюдів.

Росіяни шукають можливість якнайшвидше завершити це вторгнення, швидше здати назад. Але, як би зберігши обличчя, хіба що домігшись прийнятного собі результату. Хоч про яке збереження особи можна говорити, якщо в рамках "демілітаризації" України вони завдають ударів по заводах, житлових будинках, школах? Вбивають старих, жінок, дітей (станом на ранок 19 березня підтверджено загибель 112 дітей – Ред.). Винищують російськомовне населення південного сходу України. У результаті навіть у окупованих містах – у Херсоні, у Мелітополі – беззбройні мирні громадяни масово проводять мітинги за Україну, проклинаючи озброєних окупантів.

– Що можна сказати про реакцію світу на те, що відбувається?

– Тут бачимо ще один стратегічний прорахунок агресора. Проти путінської росії, яка остаточно зірвала з себе маску псевдо-миротворця, здійнявся весь цивілізований світ. Недоімперія викликала на себе вогонь як наших збройних сил, а економічний нищівний санкційний удар із боку США, ЄС, Канади, Японії, Австралії. Навіть Китай та Туреччина, які посідають відносно нейтральні позиції, засуджують цю війну, закликають до переговорів, закликають вивести російські війська з України.

Виключення росії зі складу Ради Європи, з інших міжнародних структур демонструють, що там чітко розуміють — в Україні відбувається справжня війна на знищення, а не уявна "військова спецоперація". Масово гинуть мирні громадяни, знищується інфраструктура, йдуть цілеспрямовані удари по мирних містах, по комунікаціях. Путінська росія йде шляхом гітлерівської Німеччини. Існують численні факти мародерства, насильства, відкритого тероризму. путін перебував в ілюзії підтримки його "місії" з боку українців, нейтралітету основної частини світу. Але все сталося з точністю навпаки. І це — серйозна поразка самого путіна і всієї росії. Думаю, найближчими місяцями ми побачимо офіційне оформлення цієї поразки.

Головний перелом відбувся у свідомості українців та Заходу

- До чого все рухається?

– До стратегічної поразки росії не лише у військовому плані, а й в економічному, геополітичному. При формуванні нового світопорядку (що обов’язково станеться після цієї війни), росія виявиться або на узбіччі цього процесу, або розвалиться. Але це буде згодом. А зараз нам важливо вистояти у цій війні. Формуються нові підрозділи ЗСУ – на додаток до тих, що у нас вже є. Йдеться, зокрема, про територіальну оборону. Сотні тисяч людей постають на захист України.

У деяких селах (я це бачив на власні очі у Київській, Черкаській, Житомирській областях) такі оборонні споруди, що їх не пройти танками. Навіть фермери беруть у полон окупантів, захоплюють танки, БТРи, Урагани, радіотехнічні засоби. Діють у тилу, знищуючи комунікації. Артилерія та безпілотники знищують цілі колони окупантів.

Люди мотивовані, вони готові як оборонятися, а й наступати. Гнати ворога! Захищати свою землю, свої будинки, сім’ї. Мотивація зашкалює!

І ці люди дають зрозуміти, що не дозволять керівництву країни йти на неприйнятні компроміси з ворогом, здавати наші інтереси. Нічого українського ми визнавати російським не будемо! І це вже чітка позиція військових, тероборон, правоохоронців.

– Чи можна казати, що у війні вже настав перелом?

– У наступальному сенсі поки що немає. Де-не-де ми відсунули супротивника, десь він сам відійшов. Є певні контратаки із нашого боку. Але головний перелом відбувся у свідомості українців, Заходу. Що це народна війна, за народні інтереси, за демократичні цінності. Проти неонацистів, неофашистів – рашистів. До нас прибувають нові партії озброєння, до нас їдуть добровольці. Самі українці постійно поповнюють лави захисників Батьківщини. Мабуть, наші воїни зараз перевищують за класом, досвідом багато армій світу. Ну а росія продемонструвала, що чутки про силу її армії – це саме чутки. Маючи більш оснащені Збройні сили, вона боягузливо всипає нас ракетами здалеку, програючи у військовому мистецтві. Не кажучи про те, що її війська повністю програють у мотивації.

Ми не здалися за "два-три дні, максимум тиждень", як прогнозували деякі західні стратеги, аналітики та навіть генерали. Ми демонструємо чудеса стійкості та мужності. Тому допомога нам зростає. Не лише фінансова, а й – військова.

І ось це усвідомлення на світовому рівні – що російську армію можна і треба бити, що таку росію можна і треба бити – безцінно. Яка безцінна і кров українців, пролита і проливається заради цього світового прозріння.

- Чому санкційні удари, незважаючи на їхню міць, не настільки вбивчі для росії, як нам би хотілося?

– Насправді, санкції запроваджено безпрецедентні. І вони боляче б’ють по росії. Її економіка і рубль продовжать котитися вниз, зростатиме ризик дефолту, інфляція вже мчить угору. Втрати в економіці, в технологіях — катастрофічні. Західні компанії масово йдуть. Китай, який міг би допомогти, обережний. Стратегічні ресурси росії не будуть поповнюватися. Їхні ракети вже зараз падають, абияк, часом не долітають до мети, часом не розриваються. І далі буде лише гірше. Наближається тотальна деградація рф – економічна, моральна, технологічна, військова. Все це грає нашу перемогу, наші перспективи.

Будуватиметься новий світопорядок

– Що можна сказати про ситуацію на дипломатичному, переговорному фронті?

– Важливо, що українська делегація на переговорах зайняла чітку позицію щодо відстоювання суверенітету та територіальної цілісності України. Важливо й те, що, крім підтримки з боку наших традиційних партнерів (США, ЄС, Великобританія, Канада), відпрацьовується багато напрямів тиску на путіни задля припинення їм агресії. Ми з спільнотою розвідників та дипломатів виходили формально та неформально на різні впливові клуби світу. У результаті на росії — офіційно і неофіційно — здійснюють тиск Туреччина, Ізраїль, Китай. Виробляється модель, яка дає змогу формувати нові переговорні майданчики. У тому числі на найвищому рівні. Спочатку у путіна це спростовували. Тепер уже визнали, що тривають численні переговори про те, як зупинити війну.

– До чого можуть спричинити переговори?

– Вже відбулося значне пом’якшення риторики країни-агресора. Спершу говорили про химерні "денацифікації", "демілітаризацію", визнання Криму російським, а т.зв. "Л/ДНР" у межах Донецької та Луганської областей. Нині такого вже немає. Обговорюються формати позаблокового статусу України та гарантій безпеки — саме Україні, а не росії, як це "качав" Кремль з грудня 2021 року.

Відпрацьовуються шляхи відступу росії, зокрема у сенсі компромісів. Швидше за все, Україні погодиться обіцяти якийсь нейтралітет, умовний позаблоковий статус, розширення мовних прав (не тільки російської, а й інших мов). Але навряд чи щось більше.

Ми бачимо, що наш президент уже просуває тези в стилі – чи нам треба в таке НАТО? Такий Альянс, котрий нас не захистив, навіть небо над нами не закрив. Певною мірою це і пас переговорникам, і об’єктивна реальність. У НАТО на нас у найближчому майбутньому ніхто не чекає. При цьому ми не повинні відмовлятися від співпраці з країнами-членами НАТО, з деякими третіми країнами, які можуть бути гарантами нашої безпеки.

Отже, крім стратегічного, ідеологічного, військового перелому – намічається перелом у переговорному процесі. І тут нам важливі насамперед швидке припинення вогню, виведення російських військ з нашої території, система гарантій безпеки для України. Юридично закріплені гарантії. Не тільки з боку рф, а й з боку США, ЄС, можливо, Китаю та Туреччини.

– Коли побачимо реальні зрушення?

– Сподіваюся, протягом тижня певних компромісів буде досягнуто. І переговори розпочнуться на рівні найвищих осіб. І буде підписано перший пакет угод.

Важливо намітити потужний план, який стане приводом для відродження України загалом. Не просто відбудувати житло, інфраструктуру, заводи тощо. А повністю переродитись економічно. Такий собі суперплан Маршалла для нової України.

Новою – на рівні технологій, інновацій, системи безпеки, екології, самої моделі життя людей. Але зараз, перш за все, треба зупинити війну. А після неї не сумніваюся – на нас чекає відродження у всіх сенсах. Через серйозні випробування через жертви ми вийдемо на новий етап розвитку.

– Чи можна вважати, що ця війна спонукає світ до нової глобальної системи безпеки?

– Безперечно! Я не сумніваюся, що вибудовуватиметься новий світопорядок. Нова модель існування світу. На принципах міжнародного права (зневажати яке не дозволено нікому), нових моделей безпеки, закріплених юридичними документами. Нові моделі економіки, що забороняють придушення інших народів, інших економік. Без поділу сфер впливу, зокрема економічних, глобальними гравцями. Це може бути не Гельсінкі-2, а щось глобальніше. Документ мирного співіснування всіх і вся. До цього процесу свого часу буде підключено і рф, але, припускаю, на той час вже – з новим керівництвом, з переосмисленням своєї політики, свого місця у світі.

Думаю, все це відбуватиметься не на базі НАТО та ООН, які продемонстрували свою неефективність, а на базі якоїсь нової глобальної міжнародної організації, до складу якої увійдуть якщо не всі, то майже всі країни.

Нині час переродження світу. І так сталося, що Україна – індикатор цього переродження.

Раніше "Телеграф" повідомляв, що підла атака росії на Україну почалася вранці 24 лютого, без оголошення війни.

Українська армія, весь український народ показують чудеса мужності, здивувавши не лише агресора, а й наших західних партнерів. Як наслідок – ми отримуємо все більше допомоги, у тому числі озброєнням, а країна-агресор – дедалі більше санкцій. Яких, на жаль, ще недостатньо, щоб змусити росію припинити війну.