С-300, Patriot чи F-16? Чим Повітряні сили "впустили" три супердорогі російські Су-34

Усього основних претендентів на успіх чотири, але головних — два

У відповідь на черговий нічний обстріл України "Шахедами", Повітряні сили ЗСУ акуратно "впустили" відразу три найсучасніші російські винищувачі-бомбардувальники Су-34 кожен вартістю 50 млн доларів. Хоча це не перші Су-34, збиті ЗСУ, але все ж таки це рідкість, що порушує питання про те, яка саме техніка використовувалася для завдання цього удару.

"Телеграф" вирішив розглянути найімовірніші варіанти, які залежать від того, де саме були збиті ворожі "пташки" і на якій відстані від передової.

Мінімум 50 км від передової

Судячи з опублікованих у мережі фото, поразка відбулася над сушею, найімовірніше на лівому березі Дніпра, куди швидше за все могли прямувати для атаки ЗСУ, або на плацдармі в районі Кринок Херсонської області, або в Запорізькій області.

Як показує аналіз застосування російської авіації останнього часу, найчастіше окупанти використовують літаки для завдання бомбових ударів напівтонними фугасними авіабомбами ФАБ-500, удосконаленими за допомогою універсального модуля планування та корекції (УМПК).

Їх плюс для ворога полягає в тому, що, незважаючи на не найкращу точність, їх пуск можна проводити з відстані 50-70 км від передової, що цілком безпечно для Су-34. Але найімовірніше, зенітні ракети "дістали" літаки окупантів на ще більшій дальності, де пілоти відчували себе в повній безпеці.

У такому разі низка зенітних засобів Повітряних сил відразу йде зі списку "кандидатів" на знищення Су-34. Серед них ЗРК IRIS-T, який Україна отримала від Німеччини, адже дальність дії його ракети всього 25 км.

Але є щонайменше три ЗРК, які могли бути використані проти Су-34, щоправда, по одному з них є серйозні сумніви.

С-300 — можливо, але малоймовірно

Як свідчить цифра 300 у назві ЗРК С-300, дальність його становить до 300 км. Щоправда, йдеться скоріше про можливості засікати повітряні цілі на цій відстані. Але до 200 км ракети комплексу працюють цілком упевнено, тож теоретично комплекс цілком міг "дістати" Су-34 на цій відстані.

Але водночас С-300 є досить старим комплексом, який став на бойове чергування ще 1975 року, тоді як Су-34 почав використовуватися майже на 40 років пізніше – 2014-го. Так що малоймовірно, що такий "стародавній" ЗРК міг збити найсучасніший літак РФ. Тим більше, що С-300 був на озброєнні України і до 24 лютого 2022 року, але перший Су-34 був збитий на дальній дистанції вже після отримання ЗСУ зенітно-ракетних комплексів зразка НАТО.

ЗРК Patriot – можливо, але є нюанси

Куди сучаснішим зразком ЗРК є американський Patriot, який стоїть на захисті столиці, і кияни багато разів могли переконатися у його ефективності. У той же час цей комплекс є не далекобійним — дальність стрілянини по цілі типу літака у "Патріота" близько 80-100 кілометрів. Тобто, постріл Су-34 міг бути на межі максимальної дальності для даного типу ЗРК.

Однак на користь саме цього варіанта говорить не лише його набагато кращі можливості, ніж С-300, але й те, що на початку грудня повідомлялося про вступ до Одеси ЗРК Patriot.

ЗРК NASAMS – один із головних претендентів

Ще один претендент на ліквідацію трьох Су-34 – розроблений у Норвегії ЗРК NASAMS, який також має Повітряні сили України. Максимальна дальність пострілу даного комплексу дещо вища, ніж у Patriot – 120-180 км, останнє, щоправда, досягається за рахунок ракет AIM-120D, але невідомо, чи їх передавали Україні.

Також на користь NASAMS може говорити те що їх більше, ніж Patriot — мінімум вісім комплексів (штатна чисельність від 72 пускових установок) проти, за різними даними, 2-4 комплексів Patriot. Тобто, норвезьких систем просто більше, що полегшує їхнє перекидання на південь для удару по Су-34.

А може, F-16 прибули раніше?

Ще одним претендентом на знищення Су-34 можуть бути американські винищувачі F-16, які також здатні нести на озброєнні саме ракети AIM-120D з дальністю пуску до 180 км.

Хоча це припущення і виглядає неймовірним, незабаром після знищення Су-34 президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готується отримати перші F-16. З урахуванням того, що про постачання техніки ЗСУ часто говорять вже після її надходження на озброєння, такий варіант не здається зовсім неймовірним.