Зброя російського спецназу в руках бійців ЗСУ: експерт пояснив, що це означає

Це говорить про незручну для окупантів правду

Спеціальна безшумна зброя виробництва СРСР, яка стоїть на озброєнні російського спецназу, все частіше стає у трофеєм українських бійців. Це говорить про те, що в окупантів просто закінчується звичайна піхота і на передову доводиться кидати навчених профі.

Таких висновків дійшов військовий оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко, коментуючи попадання в руки бійців ЗСУ деяких видів російської стрілецької зброї. До того ж, на його думку, трофеїв багато не буває.

"Помітили, як зачастили наші трофеїти дуже цікаві зразки стрілкотні. Зумовлено це тим, що російське командування намагається затикати дірки в обороні підрозділами, які взагалі не для цього функціонала", — каже експерт про нестачу навченої піхоти в окупантів, що змушує витрачати рідкісні частини. спецназу.

На опублікованих експертом фото зображені "Вал-М (модернізований автомат спеціальний, безшумний "Вал") і ВСС-С (гвинтівка спеціальна снайперська зі прикладом, що складається).

Обидва зразки були розроблені та використані ще наприкінці існування СРСР, але відомі стали вже в Росії як зброя частин спеціального призначення.

Унікальними "Вал" та ВСС стали завдяки новому патрону калібру 9 мм, розробленому спеціально під нову зброю. Оскільки боєприпас має дозвукову швидкість, разом із глушником він забезпечує невисокий рівень шуму під час пострілу.

Куля має ряд інших істотних переваг: масу 16 грамів (вдвічі важче пістолетної кулі калібру 9 мм), більшу дальність стрільби (до 400 метрів проти 100-150 метрів у пістолета) і хорошу потужність.

Також зручно те, що ВСС, по суті, є снайперським варіантом "Вала", тому вони легкі в освоєнні особовим складом, знайомим з одним з цих зразків. Також зброя досить легка, коротка і малошумна — звук схожий не на постріл зі звичайної зброї, а скоріше на бавовну дрібнокаліберної або пневматичної гвинтівки.

Водночас у зброї спецназу є й недоліки:

• дальність стрілянини в 400 метрів хороша для засідок, раптових нападів та міських боїв, але у прямому бою явно недостатня;
• незнімний глушник зроблений з дефектом, що призводить до його швидкого зношування і навіть пошкодження при стрільбі;
• металевий приклад, що складається, не дуже зручний і міцний;
• мала ємність магазину (20 патронів у "Вала" та 10 — у ВСС при стандарті мінімум у 30);
• патрони до безшумного автомата та снайперської гвинтівки виробляють у невеликих кількостях.

А тим часом українські армійські снайпери використовую зброю, здатну вражати цілі на відстані до 2 км, тобто вп’ятеро далі, ніж "Вал" чи ВСС.