Мінна небезпека зростає: які "сюрпризи" для ворога помічені на передовій

Міна має масу плюсів, щоправда є й недоліки

У ході контрнаступу ЗСУ особливого значення набула мінна зброя – протипіхотні та протитанкові міни. Причому під час боїв зустрічаються зразки з країн, які раніше не використовувалися.

Так, офіцер Армії оборони Ізраїлю Ігаль Левін показав фото шведської протитанкової міни.

Stridsvagnmina m/52B, яка також використовується в Україні.

Ця міна призначена для виведення з ладу гусеничної техніки супротивника, насамперед танків, чому сприяє:

• простота конструкції – вона може працювати за температур від -40 до +50 °С;
• корпус зроблений із фанери – це ускладнює її виявлення металошукачами;
• велика питома вага вибухівки – з 9,5 кг на ВР припадає 8 кг, що гарантовано виведе з ладу техніку, пошкодивши їй гусеницю чи відірвавши колесо;
• відносно мала вага для спрацьовування — зусилля на датчик для вибуху міни починається зі 100 кг (зазвичай 200 кг), що добре для підриву техніки, але теоретично може викликати вибух і під вгодованим або зубами озброєним людиною.

До мінусів міни можна віднести: відсутність механізму самоліквідації; великі складнощі з її знешкодженням (тому їх безпечніше просто підривати); неможливість їхнього дистанційного мінування за допомогою стрілянини з гаубиць або РСЗВ.

А тим часом ЗСУ навчилися виявляти міни, використовуючи дрони та тепловізори.