Abrams та Leopard проти Т-62, Т-72 та Т-90: як може виглядати реальний бій на українському фронті

Танки НАТО мають масу переваг перед російськими, але вирішальним стане одна

Близькість контрнаступу ЗСУ порушує питання про можливе зіткнення у відкритому бою танків виробництва росії та країн НАТО, які активно отримують ЗСУ.

"Телеграф" вирішив розібратися, як це буде, адже така битва за участю сотень танків виробництва СРСР та США була трохи більше 30 років тому.

Істінг 73 — остання танкова битва 20 століття

26 лютого 1991 року в ході звільнення силами міжнародної коаліції території Кувейту, окупованого Іраком, відбулася танкова битва, в якій танкові частини США в особі 2-го бронекавалерійського полку розгромили частини елітної дивізії Іраку "Тавакална" (Ризик) та інші частини. Та битва отримала назву "битва у Істінг 73", за назвою мітки на карті армії США.

Зустрічна танкова битва в пустелі тривала практично весь день і всю ніч, а на ранок 27 лютого частини Іраку були розгромлені і рятувались втечею. Їхні втрати склали за різними підрахунками від 150 до 200 танків і не менше 200 одиниць іншої бронетехніки.

Втрати США були значно меншими, але було виявлено багато випадків "дружнього вогню", що було викликано великою кількістю техніки на відносному невеликій площі та складними умовами бою – палаючими нафтовими вишками та боями вночі.

Даний бій цікавий тим, що в ньому взяли участь американська техніка в особі танків Abrams та БМП M2 Bradley, які вже надійшли в Україну, та іракські танки Т-62, Т-72 і навіть Т-55, які сьогодні активно застосовують окупанти в Україні.

Хоча бій тоді вівся комплексно та чималі втрати іракським танкам завдали вертольоти, артилерія та піхота США з ПТРК, бій показав повну перевагу американських танків.

Abrams мали набагато кращу оптику, що дозволяла виявляти і вражати танки Іраку на дальності до 2,5 км вдень і не менше 1 км вночі або в умовах диму, завдяки тепловізійним прицілам, яких у іракців не було.

Аналогічна ситуація може статися і під час майбутнього наступу ЗСУ.

Помітять з 8 км, вразять з 4 км — як танки НАТО битимуть окупантів

З часу битви біля Істінг 73 пройшли 32 роки, і технології на Заході не стояли на місці, чого не можна сказати про росію.

Так, сучасні далекоміри танків НАТО дозволяють засікати ціль на дальності від 8 (Abrams) до 10 км (Leopard-2), щоправда, ефективна стрільба з них обмежується 4 км.

У той же час, дальність виявлення танків у кращого зараз тепловізійного прицілу, доступного росії — "Сосна-У", обмежується 5 км. Причому цей приціл виробляється в росії всього одним заводом у Вологді, а був розроблений і зовсім у Білорусі.

В результаті, складається брак таких прицілів і ставлять ще старіші 1ПН96МТ-02 з дальністю виявлення цілі в ідеальних умовах до 3 км. Як нескладно здогадатися, екіпаж навіть із "Сосною-У" пізніше виявить супротивника, а танк із 1ПН96МТ-02 буде знищений навіть до того, як ворога встигнуть помітити.

При цьому танки зразка НАТО мають масу засобів для ураження техніки окупантів – це і "звичайні" бронебійні танкові снаряди. Наприклад, снаряд DM-53 для "Leopard-2" здатний пробити броню до 750 мм, що якраз відповідає лобовій броні Т-72, і точно проб’є її борти і корму, не кажучи вже про більш старі Т-62 і Т-55.. А британський танк Challenger 2 має кумулятивні снаряди зі збідненим ураном, які готові також дати ЗСУ.

Крім того, в сучасній війні танки рідко рухаються поодинці, зазвичай їх супроводжує мотопіхота, яка пересувається на БМП M2 Bradley, які своїм ПТРК здатні вразити будь-який танк окупантів і мають 25-мм кумулятивні снаряди з збідненим ураном, що також пробивають танкову броню.

Жахатимуть окупантів вночі?

Разом з тим, порівнювати україно-російську війну з Іраком 1991 року все ж таки не слід, адже хоча в обох випадках немає суцільної лінії фронту, ЗСУ явно не матимуть сотні танків для масованих атак, тому тактика танків очевидно буде іншою.

Найімовірніше, техніка зразка НАТО буде використовуватися невеликими групами у вигляді групи танків і БМП з мотопіхотою, які завдяки високій рухливості проникатимуть углиб ворожих бездоріжних позицій і завдаватимуть ударів по тилах.

Набагато краща оптика, особливо нічна, що дозволяє засікати ворога в 8-10 км і впевнено вражати до 4 км, дозволить таким групам сіяти паніку в тилах ворога, особливо вночі, коли через відставання в технологіях противник фактично буде сліпим.

Втім, не лише нечисленні Abrams та Leopard-2 здатні громити окупантів, не менш небезпечними для окупантів можуть стати і старіші "Леопарди-1", яких Україна може отримати до 300 одиниць.