Хто ті російські генерали, які керують військом рф та що вони з себе представляють?

Про структуру управління армією невдах

Повномасштабне російське вторгнення в Україну часто пов’язується з президентом Російської Федерації Володимиром Путіним. Втім, так звана "друга армія світу" не закінчується на одному прізвищі та має багато облич. Не лише Путін бере на себе публічну відповідальність розділяти "славу" та поразки на фронті. І скільки б не старалися утримуватись від публічних коментарів у Міноборони Росії, інформація про генералів, які керують тим чи іншим напрямком у так званій "спецоперації", періодично спливає у ЗМІ. Нещодавно "Телеграф" розповідав, що розвідники встановили імена російських пілотів важких бомбардувальників. Саме ці терористи запускають ракети по Україні.

Поплічники кривавого режиму та командувачі війни

Формально першим після верховного головнокомандувача РФ, яким є Володимир Путін, у структурі воєнного керівництва Росії є міністр оборони Сергій Шойгу.

Нинішній керівник військового відомства постав у кремлівських рядах раніше за Путіна. Та що цікаво, його політичний шлях починався зовсім не з управління армією. До цього він був заступником голови Державного комітету архітектури та будівництва. Пізніше Шойгу взявся за рятування цивільних у надзвичайних ситуаціях та ліквідацію наслідків стихійних лих. Лише навесні 2012 року він став губернатором Московської області. В тому ж році увійшов до вузького кола друзів Путіна та став міністром оборони РФ, а тобто довіреною особою президента.

До цього призначення він не проходив бодай строкову службу в армії. Весь армійський досвід Шойгу обмежується інститутською військовою кафедрою. Очевидно, що став генералом він за помахом руки Путіна. Отримати цю посаду за один день і є його головним здобутком.

Мати Шойгу — українка, її поховано в Луганській області. Про це розповів колишній голова Донецького та Луганського управлінь Служби безпеки України генерал Олександр Петрулевич. Та судячи з дій та риторики Шойгу, свого українського коріння він цурається.

У Міністерстві борони Росії пропагандист Шойгу фактично виконує роль головної медійної особи. Та реальним керівником російської армії військові експерти небезпідставно вважають першого заступника міністра оборони та начальника Генштабу РФ Валерія Герасимова.

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний зізнався, що зберігає у своєму кабінеті публікації й твори Герасимова. Він розповів, що колись навчався по російській військовій доктрині та вважає воєначальника РФ дуже розумним.

Кар'єра військового злочинця була цілковито пов'язана з армією, в якій він пройшов шлях від командира взводу до начальника Генштабу. Саме він — основоположник терміну "гібридна війна".

Його стратегія відома як "доктрина Герасимова". Він пропагував ідею використання поряд із бойовими діями політичних, етнічних, інформаційних та економічних важелів. Частина з описаного в доктрині було реалізовано проти України ще при анексії Криму та розпалюванні війни на Донбасі.

Окрім війни на сході України, Герасимов брав участь у російсько-чеченському конфлікті. Також він "славиться" як ідеолог російської "військової спецоперації" у Сирії 2015 року. За діяння там його ще й нагородили званням героя Росії.

З лютого 2022 року, Герасимов старався не розповідати про свої наміри публічно. Та 1 травня американське видання The New York Times із посиланням на розвідку США повідомило, що Путін відправив Валерія Герасимова особисто керувати наступом російських військ на Ізюмському напрямку. Коли наші сили дізналася про його візит, то завдали удару по одній із позицій, де він перебував, але було запізно – той уже встиг втекти. Про плани щодо вищезазначених територій йому довелося забути. ЗСУ явно порушили рожеві мрії Кремля про швидкоплинну воєнну операцію.

Спроби централізації "операції" під одним командуванням

Витіснення російських військ зі всієї Київської, з Сумської та Чернігівської областей вказали на проблеми російської армії в стратегічному плануванні та змусили терміново вносити корективи в перебіг подій.

Так, Росія реорганізувала військове керівництво в Україні. У квітні командувачем бойових дій в Україні призначили начальника Південного військового округу Олександра Дворнікова.

Він набув значного бойового досвіду, керуючи діями російських військових у Сирії, де запам'ятався хаотичними ударами по цивільній інфраструктурі. За жорстоку тактику ведення війни, яка передбачала велику кількість цивільних жертв, ЗМІ називали його "сирійським м'ясником".

Зрештою "швидка перемога" так і залишилися у мріях російських політиків. Важке просування російської армії на Донбасі та значні втрати при масованих штурмах, вочевидь, не співпадали з їх бажаннями. Оскільки генерал не зміг виконати жодної поставленої мети, його відсторонили. Це підтвердив незалежний російський блогер Руслан Левієв. Він є засновником проєкту Conflict Intelligence, що розслідує на основі відкритих джерел події, які відбуваються під час збройних конфліктів.

Дворнікова замінили на головного політрука російської армії — Генадія Жидка. Як раніше розповідав "Телеграф", він керував Східним військовим округом до листопада 2021 року, а потім був переведений на посаду заступника міністра оборони з військово-політичної роботи.

Початок його керування війною співпав із взяттям росіянами Сєвєродонецька та Лисичанська, що на певний час дало йому змогу оперувати певними успіхами. Та після цих відносно локальних перемог Росія взяла "оперативну паузу". В ході неї Шойгу в липні публічно проінспектував всі угруповання, які беруть участь у війні проти України. Тоді фактично були розкриті імена та прізвища їхніх командувачів та структура керівництва "спеціальної воєнної операції".

Тоді аналітики повідомили — на наших територіях діють щонайменше п'ять угруповань російських військ: "Південь", "Центр", "Схід", "Захід" та Росгвардія. Хоча детальний склад окремих угруповань наразі не розкрито.

Командувач Групою військ "Центр" — полковник Олександр Лапін

Олександр Лапін — той самий російський генерал, який нагородив свого сина-танкіста, 36-річного підполковника Дениса Лапіна, за керівництво провальним наступом на Суми та Чернігів навесні цього року.

Глава Чечні Рамзан Кадиров та власник ПВК "Вагнер" Євген Прігожин неодноразово критикували Лапіна за те, як він веде бойові дії в Україні. Наприклад, на початку жовтня Кадиров звинуватив генерала у провалі російських військ у районі міста Лиман.

"Прикро не те, що Лапін бездар. А те, що його покривають нагорі керівники в генштабі. Якби була моя воля, я розжалував би Лапіна до рядового, позбавив би нагород і з автоматом у руках відправив би на передову змивати кров'ю свою ганьбу", — писав кадиров.

Вже 29 жовтня російські ЗМІ повідомили, що Олександра Лапіна зняли від посади.

Командувач Групою військ "Схід" — генерал-лейтенант Рустам Мурадов

Мурадов — відомий російський воєначальник, який захищав інтереси Росії ще в 90-х. Свій перший орден він заробив в Чечні за захоплення одного із селищ. Пізніше став у пригоді вже в Сирії — він був не просто військовим радником, а керував групами військових. За ці "заслуги" йому вручили Золоту зірку.

У 2016 році Мурадов був призначений представником Росії у спільному російсько-українському центрі контролю за припиненням вогню на Донбасі. Тоді ж, як і зараз, його пов'язують із воєнними діями саме в цій частині України.

Командувачі Групою військ "Захід"

З лютого 2022 року командувачем угруповання окупаційних військ "Захід" був Андрій Сичовий. Влітку Сичового призначали командувачем всього Західного військового округу Росії замість генерал-полковника Олександра Журавльова. Про таку кадрову перестановку експерти Conflict Intelligence Team повідомляли 27 червня. Журавльов керував спробою штурму Харкова та був помічений в обстрілах міста забороненими реактивними касетними боєприпасами.

З жовтня керівником угруповання "Захід" був призначений Роман Бердніков. Він — випускник Київського суворовського військового училища 1991 року.

Командувач Групою військ "Південь" — Сергій Суровікін

Раніше Суровікін командував Південною групою військ та організував наступ окупантів у Луганській області. Та 8 жовтня стало відомо, що Шойгу призначив його єдиним командувачем окупаційних військ. Підвищення дозволило йому керувати стратегією рф.

Російський воєначальник відомий своєю нещадною тактикою під час командування операціями в Сирії та інших місцях. Його підходом до війни проти України став тероризм проти цивільного населення та об'єктів інфраструктури, а також прагнення посилити міжнародне занепокоєння. Саме тому для ракетних атак росія застосовує крилаті ракети, реактивні снаряди, іранські безпілотники. Так, рф за день випускає по території України не одну-дві ракети, як це було раніше, а 40 чи більше, а потім чекає і повторює подібний удар знову. Вони обирають цілі, які на їх думку можуть вплинути на бажання українського народу та уряду продовжувати війну.

Варто зазначити, що саме після приходу Суровікіна російські війська втекли з Херсону. Як раніше розповідав "Телеграф", попри ганебну втечу, окупанти досі переконані, що здатні здійснити повторний наступ. Та Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім зазначив, що подібні розпорядження російського командування не піддаються адекватному аналізу.