Підсумки зустрічей Зеленського з Ердоганом та Гутеррішем: головні висновки та можливі наслідки

Формат Україна+ООН+Туреччина добре показав себе, і співробітництво продовжуватиметься

У Львові у четвер, 18 серпня, президент України Володимир Зеленський зустрівся з генеральним секретарем ООН Антоніо Гутеррішем, з яким, серед іншого, обговорили обстріли з боку російських окупантів Запорізької АЕС, а також питання, пов’язані з військовополоненими.

Того ж дня у тому ж Львові Зеленський провів окрему зустріч із президентом Туреччини Реджепом Тайіпом Ердоганом. Порушувалися теми удосконалення зернової ініціативи, російського ядерного шантажу, оборонної взаємодії між Україною та Туреччиною.

А на спільній зустрічі Зеленський, Ердоган та Гутерріш обговорювали поновлення мирних переговорів Києва з москвою.

Підсумки зустрічей, а також те, що могло залишитися за лаштунками, спеціально для "Телеграфу" проаналізував екс-дипломат, політичний експерт, заступник командира роти добровольчого формування Бориспільської місцевої територіальної громади №1 Вадим Трюхан.

Три ключові результати

"18 серпня у Львові народився новий формат переговорів: Україна+ООН+Туреччина. Обкатку він пройшов на зернову тему. І показав, що може виявитися ефективним. Тепер цей досвід буде поширений і на інші сфери", – вважає Вадим Трюхан.

Він виділив низку ключових результатів львівських переговорів.

Перший.

Президент Ердоган фактично стає комунікатором між Україною та росією.

"Ніяких ультиматумів від путіна, як багато хто побоювався, він не привозив, — зазначає екс-дипломат. — Однак меседж про готовність росіян сісти за стіл переговорів передав. І навіть публічно про це звітував перед своїм "другом" путіном на брифінгу за результатами зустрічей. Президент Зеленський окреслив позицію України, яка викристалізувалася протягом останніх тижнів на полях битв із російськими загарбниками, — "спочатку вивести війська росії з території України, а потім переговори". Ердогану тепер доведеться виконати непросту дипломатичну місію ще раз, а можливо і не раз, злітавши в рф, щоб переконати путіна почати відповзати з України. Для того, щоб президент Зеленський погодився зустрітися з путіним під час листопадового саміту G20 в Індонезії, росіяни мають продемонструвати практичні результати, які свідчать про їхню готовність закінчувати війну, а не бла-бла-бла".

Результат другий.

Має зрушитися питання щодо військовополонених.

"Для України, на відміну від нацистської росії, кожне життя – на вагу золота, – наголошує експерт. – Отже, рашистам доведеться йти нам і цивілізованому світу на зустріч, у тому числі приймати Місію ООН щодо встановлення того, що насправді сталося у колонії в Оленівці, де загинули та отримали травми понад сто українських військовополонених, про створення такої Місії вже оголосив Гутерріш.

Результат третій.

Зернові домовленості.

"Зрозуміло, що летіли через півкулю Гутерріш і через пів Європи Ердоган до Львова не для цього. Проте це перша тема, за якою вдалося спрацювати. Отже, закріпити успіх потрібно було", — пояснює Вадим Трюхан.

Це був точно не останній раунд

А ще Україна та Туреччина досягли й низки практичних домовленостей, які деталізуватимуть вже на експертному рівні, зазначає екс-дипломат.

"Насамперед, вкрай важлива енергетика, зокрема в умовах, коли з росією будь-яка співпраця в цій галузі буде неможлива багато років. По-друге, військово-технічна сфера. І те, що у складі осіб, які супроводжували президента Туреччини, перебував Халюк Байрактар — генеральний директор компанії Baykar Makina, — говорить багато про що", – упевнений Вадим Трюхан.

Вишенькою на торті, на його думку, стало оголошення про те, що у присутності президентів підписано Меморандум про участь Туреччини у відновленні України, а також про те, що Туреччина стане координатором відновлення Харкова та Харківської області.

"Загалом слід зазначити, що для України це були архіважливі переговори, які підтвердили нашу суб’єктність. Президент Зеленський виглядав справжнім господарем, впевненим у своїй позиції і в Україні. Шкода тільки, що самі переговори відбулися не в Києві, або принаймні в Одесі, – зазначає Вадим Трюхан. – Однак це був точно не останній раунд. Далі буде".