Сім’я, бізнес та війна: що робити, якщо ви опинилися в різних країнах – відповіді юриста

Адвокат Іван Ліберман спеціально для "Телеграфу" роз’яснив деякі наболілі питання

Заборона чоловікам, громадянам України призовного віку, перетинати державний кордон активно обговорюється та частково засуджується в українському суспільстві. За словами першого заступника міністра внутрішніх справ Євгена Єніна, влада постійно перебуває у пошуку "правильного балансу" щодо цього питання.

Разом з тим є чимало інших актуальних тем, пов’язаних з тим, що широкомасштабне російське вторгнення "вимило" з України мільйони людей, розірвавши, зокрема, сім’ї. Їх "Телеграф" обговорив з доктором права, адвокатом Іваном Ліберманом.

– Чи можуть особи, які виїхали після початку широкомасштабного російського вторгнення за межі України, користуватися своїми правами на території України (як тимчасово окупованій, так і вільній)? Розпоряджатися своїм майном (продати, поміняти, взяти під нього позику, кредит, закласти)?

– В Україні існує так званий інститут представництва та захисту прав та інтересів. Деякі дії можна проводити, уповноваживши особу нотаріальною довіреністю. Її можна виписати у країні, де людина перебуває. Для цього громадянин України звертається до нотаріуса, а також до бюро перекладів, складає відповідну довіреність на окрему людину, групу осіб або юридичну особу. На тих, кого готовий уповноважити розпоряджатися своїм майном частково чи загалом. Потім цей документ переправляється до України. Потім слід одержати підтвердження, що документ отримано довірителем, який має діяти суворо у межах цієї довіреності. Але це – якщо ми говоримо про вільну частину України, а не про тимчасово окуповані території чи місця, де ведуться активні бойові дії. Про ту частину нашої країни, де працюють електронні реєстри, включно з єдиним державним. Там же, де це поки що неможливо, залишається тільки чекати на деокупацію.

– Багато сімей, за фактом, розпалися – через фізичний розрив. Наприклад, батько (чоловік) залишився в Україні, а дружина (громадянська дружина) із спільними дітьми чи прийомними дітьми – поїхала за кордон. Чи залишаються рівними права та обов’язки подружжя щодо дітей та майна?

– Люди, які залишилися в Україні, це зазвичай чоловіки. Вони мають таке ж право на спілкування з дитиною, як і раніше. Якщо пара не перебуває на стадії офіційного розірвання шлюбу (за наявності дітей це можливо лише через судову систему), необхідно, щоб дружини, по можливості, забезпечували відеозв’язок, аудіозв’язок (будь-які види дистанційних комунікацій) дітей з батьком. Тобто з тим, хто лишився в Україні. Бо батьки рівні у правах і обов’язках стосовно спільних чи прийомних дітей.

– Через широкомасштабне російське вторгнення багато родин, за фактом, опинилися в різних країнах. Або хтось залишився в Україні, а хтось виїхав. Або обидва члени сім’ї виїхали і перебувають у різних зарубіжних державах. І з якихось причин не спілкуються. Якщо один член сім’ї хоче знайти іншого, який не бажає цього, що робити?

– Незалежно від того, в якій країні ви перебуваєте (в Україні чи за її межами), якщо у вас є бажання знайти того чи іншого члена сім’ї, потрібно звернутися до центрів безкоштовної правової допомоги, які існують як у нашій країні, так і за кордоном. Також можна звернутися до посольства, консульства, представництва України в тій країні, де ви знаходитесь. Або ж до посольства, консульства, представництва іншої країни. Потрібно подати відповідну заяву про те, що у вас немає даних про місцезнаходження того чи іншого родича. І ви бажаєте, щоб влада та силові структури (а якщо необхідно – навіть служби та спецслужби) розпочали відповідний розшук. Насправді, найчастіше місцезнаходження розшукуваних людей встановлюють. Їх повідомляють про те, що їх розшукують. Надають інформацію заявнику. І навіть якщо людина, яку шукають, перебуває у майже постійному русі, подорожує, встановити її місцезнаходження буде простіше та легше – з можливими відповідними, зокрема, юридичними наслідками для такого втікача.

– Багато сімейних пар, рознесених вітром війни, перебували не лише в офіційному шлюбі, а й мали спільний бізнес. Деякі були співзасновниками спільного бізнесу. Відповідно до законодавства, частково, або повною мірою, вони несуть матеріальну чи іншу ціннісну відповідальність за покладеними на них договорами, обов’язками та іншими правовими аспектами. Як бути з договорами, якщо чоловік та дружина опинилися у різних країнах? Хто і як виконуватиме їхні умови?

– Згідно з ухвалою Торгово-промислової палати України від 26 лютого 2022 року, в Україні з цього моменту почав діяти форс-мажор. Таким чином, якщо одна із сторін (або обидві сторони) не можуть (або не хочуть) виконувати обов’язки щодо трудових, комерційних, інших бізнес-договорів, вони звільняються від цієї відповідальності на період дії зазначеної постанови ТПП.

Безумовно, завжди є можливість оскаржити у суді (судах) ті чи інші дії своїх бізнес-контрагентів чи партнерів із співробітництва. Але рішення ТПП від 26 квітня – дуже серйозний аргумент щодо того, що доки не закінчаться бойові дії, подібні судові процеси можуть піти у довгу паузу. До ухвалення нових рішень – вже після закінчення конфлікту.

– Люди, які залишили Україну через війну, нерідко подають документи на посвідку на проживання в іншій країні. Отримують там якісь документи, які дають право там перебувати. Продовжують візи. Хтось навіть отримує інше громадянство – на підставі тих чи інших паперів та обставин. А як же другий бік? Той, хто лишився в Україні? І як бути людині, яка виїхала за межі нашої країни і одержує друге громадянство (всупереч чинному українському законодавству)?

– Однозначної відповіді немає. У кожній конкретній ситуації є індивідуальні поради. Вони вузькопрофільні, вузькоспеціалізовані. Все залежить від прав та інтересів у кожному конкретному випадку. Глобалізований світ сьогодні дає можливість дістати будь-яку інформацію. А найшвидший доступ до неї – юристи, адвокати. Тому раджу певну частину бюджету (хоч це й непросто у такий час) залишати на правове, юридичне забезпечення, захист та супровід. Весь цивілізований світ живе так. І це нормально.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" розповідав, кому з чоловіків мобілізаційного віку можна перетинати державний кордон.

Також ми писали про те, чи обмежать можливість виїжджати з країни військовозобов’язаним жінкам.