Загибель курсантів у Харкові: рідні та друзі вимагають справедливого покарання винних

Начальник кафедри міг накричати, обматюкати або покарати, змусивши бігати у протигазах весь курс.

Завідувач кафедри Національного університету цивільного захисту України, курсанти якого загинули при розбиранні снаряда, звільнений і перебуватиме під домашнім арештом, поки триватиме розслідування. Остання обставина, як і в цілому намагання вишу замовчувати трагедію, викликала занепокоєння в найближчому колі хлопців – однокурсники та рідні переживають, щоб справу "не спустили на гальмах".

Вибух стався під час чергового "підходу" до виконання завдання

12 червня спочатку поліція, а потім і прокуратура повідомили, що під підозрою через загибель курсантів Євгена Кочетова та Роман Сліпця опинився начальника кафедри піротехнічної та спеціальної підготовки факультету цивільного захисту НУЦЗУ. На сторінці підрозділу університету зазначено, що з грудня 2021 року цю посаду обіймає Олександр Шевчук. Вже з’ясовано, що саме він приніс у навчальний корпус 152-міліметровий снаряд і згодом доручив студентам його розібрати.

"Там був не один снаряд, а ще гранати, ВОГ (осколковий боєприпас) – їх Шевчуку, здається, хтось зі знайомих передав, – розповів на умовах анонімності один з курсантів. – От він і розподілив, кому що робити. Ромі Сліпцю і Жені Кочетову сказав прибрати вибухову речовину з артснаряда, помити, пофарбувати, щоб вийшов макет. Фактично вони просто першими попалися йому під руку. Хлопці намагалися пояснити, що вони цього не зможуть зробити, але начальник кафедри стояв на своєму. При цьому у нас ні досвіду нема, ні допусків, ми взагалі до бойових боєприпасів і підходити не можемо".

Інші курсанти додають, що відмовитися від виконання вказівок начальника кафедри було майже неможливо. Бо він міг накричати, використовуючи нецензурну лексику, або покарати, наприклад, змусити бігати у протигазах весь курс. А в цьому разі важелем тиску, за версією прокуратури, стала погроза не пустити студентів у звільнення.

"Коли Женя телефонував мені, казав, що начальник кафедри дав їм з Ромою небезпечне завдання, яке вони не хочуть виконувати, – розповіла дівчина Євгена Аріна. – Загалом про цього викладача він розповідав як про неврівноважену людину, яка принижує інших і отримує від цього задоволення, при цьому як курсантів, так і підлеглих".

"Женя і Рома при першій можливості кидали цю справу, але Шевчук весь час їм нагадував про снаряд і вимагав його "доробити", – говорить ще один курсант. – Вони йому пропонували хоча б використати для цього щось на кшталт [міні-мийки високого тиску] Kärcher, але почули: "Дурні! Та де я вам його візьму? Чайник, арматура, молоток і – вперед".

Під час чергового "підходу до завдання" у каптерці, де над його виконанням працювали Євген та Роман, пролунав вибух. Хлопці, які через стіну як раз готувались до іспиту, спочатку подумали, що це був "прильот", кинулись надавати допомогу своєму пораненому товаришу, якого зачепило уламками.

"Перемотали йому голову футболкою, вивели на вулицю, де передали нашим медикам. Вже там я роздивився будівлю і зрозумів що вибухнуло всередині, – говорить один з однокурсників загиблих хлопців. – Потім почули крики, що в когось ампутація…"

Євгена та Романа достали з-під завалів ще живими, але по дорозі у лікарню від отриманих важких травм вони померли. Ще один курсант Дмитро Солодовніков, який був травмований (лікарі діагностували у нього закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку та осколкове поранення тім’яної області голови) провів у лікарні кілька днів, пройшов курс лікування та вже повернувся до навчання.

Слідчі та прокурори клопотали про арешт підозрюваного

Оскільки трагедія сталася ще 31 травня, прощалися з Євгеном Кочетовим та Романом Сліпцем 3 червня у Харкові. На церемонії не було їхні батьків, бо вони перебувають на окупованих територіях (Євген – родом з Приморська на Запоріжжі, а Роман – з Луганщини). Крім того, не змогли на неї потрапити і всі бажаючі провести в останню путь хлопців.

"Хвилин за 40 до церемонії було змінено місце прощання, думаю, щоб преса не потрапила і не могла ні з ким поспілкуватись, – каже однокурсник загиблих. – Загалом в нашому універі не оголосили жалоби, продовжили проводити всі заходи, і, навіть нічого не написали на сайті про хлопців. Це стало просто шоком. Як так?"

Дійсно, на офіційних сторінках Нацуніверу цивільного захисту є лише одне повідомлення про надзвичайну пригоду без жодної конкретики. Там навіть сказано, що загинули співробітники Держслужби надзвичайних ситуацій, а не курсанти. В коментарях ЗМІ під час громадянської панахиди речниця університету Вікторія Коленко повідомила, що за фактом трагедії комісія апарату ДСНС проводить службове розслідування. Крім того, усунуто чотирьох осіб, які були відповідальні за навчальний процес.

Пізніше стало відомо, що начальник кафедри піротехнічної та спеціальної підготовки факультету цивільного захисту Олександр Шевчук, якому було повідомлено підозру, звільнений з університету. Про це проінформував у Facebook заступник начальника ГУ Нацполіції у Харківській області, начальник слідчого управління Сергій Болвінов. До речі, подія мала попередню кваліфікацію "вчинення умисного вбивства двох осіб" (п. 1 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України), але зараз вже йдеться про "вбивство двох осіб, вчинене через необережність" (ч. 2 ст. 119 ККУ).

"Начальник кафедри, курсанти якої підірвалися, – під цілодобовим домашнім арештом, — зазначив також правоохоронець. – Наші слідчі та прокурори клопотали перед слідчим суддею про арешт підозрюваного без права внесення застави. Але слідчий суддя обрав інший запобіжний захід для начальника кафедри піротехнічної та спеціальної підготовки Національного університету цивільного захисту. Враховуючи наявні докази, переконаний, що це судове рішення буде оскаржено".

Саме таке рішення суду щодо запобіжного заклику викликало обурення серед тих, хто особисто знав загиблих. Вони припускають, що поблажливість судді може бути пов'язана з родинними зв’язками викладача.

"Ми зробили тільки пів справи, тепер треба зробити так, щоб у цієї сімʼї Шевчуків не хватило грошей замазати свого синка, – такий емоційний пост написав один із знайомих хлопців у соцмережах. – Ми знаємо, що його батько, а саме начальник Головного управління ДСНС України у Вінницький області, полковник служби цивільного захисту Шевчук Руслан Богданович має багато звʼязків та в своєму окрузі багато впливових людей, також йому буде не шкода закинути за свого синка велику "котлєтку". Його повинні були доправити у СІЗО, але вже, можливо, перший внесок до слідчого судді зайшов і йому обрали цілодобовий домашній арешт, якщо ми далі не будемо розповсюджувати цю подію, їхній сімʼї буде легше проплатити і десь занести свої брудні гроші людям, які на вбивстві хлопців хочуть заробити та отримати гарні посади".

"Винні мають бути покарані. Зв’язки, впливові люди, великі гроші варті життя молодих хлопців? Ні, однозначно, ні. Такі люди хочуть уникнути покарання, скинути відповідальність на інших невинних. Зробити все можливе, щоб їх забули…", — пише ще один з однокурсників.

"Від начальника кафедри вибачень перед родинами не було, як і пропозицій допомоги, знаємо це від мами Жені, з якої спілкуємось, – каже Аріна. – Ставлення – поховали і забули".

"Те, що справа хоч якось зрушила з місця, я маю на увазі повідомлення про підозру Шевчуку – це добре, але це не кінець. Він на свободі, а мав би бути у СІЗО. Ми маємо боротися, надавати максимальний розголос трагедії, щоб врешті решт винний був покараний", — каже однокурсник загиблих хлопців.

Нагадаємо, при розслідування справи слідчі допитали 68 свідків і шістьох потерпілих та призначили 12 експертиз.