Невже "хороші росіяни" існують? З ким із них варто дружити Україні

Робота з розвалу ворожої держави зсередини ведеться з 2019 року.

Поки українці ризикують отримати штраф за прослуховування російських пісень, депутати Верховної Ради роздумують над налагодженням стосунків з окремими категоріями громадян рф. Так, днями регламентний комітет ВР підтримав проект постанови №9617 про створення Тимчасової спеціальної комісії (ТСК), яка займатиметься розробкою стратегії взаємодії з національними рухами народів росії.

За словами нардепа від "Європейської солідарності" Володимира В'ятровича, комісія має напрацьовувати рішення для допомоги поневоленим народам здобути свободу. І для цього Україна має чимало резонів.

"Всім імперіям рано чи пізно настає кінець. Але в наших силах зробити демонтаж рф більш швидким і керованим. І в наших інтересах — уже зараз налагоджувати дружні стосунки з поневоленими народами, які з часом переростуть у стосунки з новими вільними державами на руїнах російської імперії", — пише парламентар.

Чи варто шукати "хороших росіян" у розпал війни, і наскільки ефективним може бути такий підхід до процесу знищення росії, "Телеграф" запитував у політичних аналітиків та самих депутатів.

Вільним — воля, імперії — крах

Перші кроки до налагодження відносин з поневоленими "імперією зла" Україна почала робити ще 2019 року, закликавши світову спільноту стати на захист прав корінних народів росії. 2022-му український уряд заявив про підтримку самовизначення цих народів, а вже за рік парламентарі вирішили пришвидшити процес розколу росії на окремі держави, створивши для цього спеціальну комісію.

За словами народного депутата Володимира В'ятровича, вона має стати основою серйозної державної політики, а також систематизувати підхід до цілеспрямованих дій.

"Йдеться про сотні народів, які зараз входять до складу рф і не мають власного державництва, не є суб'єктами окремого суверенітету: чеченці, інгуші, буряти… Я переконаний, що правильна політика по відношенню до цих народів наблизить нас не просто до завершення війни, а й до переформатування рф.

Це важливо, адже допоки росія буде зберігатися в теперішньому форматі імперії, вона залишатиметься загрозою для України, навіть якщо нам вдасться витіснити її війська зі своєї території. Лише розкол рф на окремі незалежні демократичні держави може бути гарантією безпеки для України", — каже нардеп у коментарі "Телеграфу".

За словами парламентаря, йдеться виключно про розробку алгоритмів для налагодження зв'язків з національними рухами народів рф на державному рівні. Водночас нардеп впевнений, що взаємодія на громадському рівні відбувається давно і вже має певні результати.

Крім того, до співпраці з національними об'єднаннями (більшість з яких функціонує за межами рф) залучене й Головне управління розвідки, але інформація про цю діяльність не розголошується.

З урахуванням того, що за час існування рф там сталося близько двох тисяч регіональних конфліктів, абсолютна більшість з яких завершились перемогою режиму, підтримка "визвольного руху" серед корінних народів росії повинна стати для України одним з найдієвіших способів наближення краху імперії, вважає політичний аналітик Олег Лісний. Ба більше, працювати у цьому напрямі слід було ще "вчора".

"Протягом останніх десятиліть рф на постійній основі була присутня на внутрішній політичній та соціальній "кухні" України. Російські спецслужби створювали або влізали в уже існуючі громадські організації та рухи, аби насаджувати серед нашого населення вигідні кремлю наративи і, варто визнати, деякі з них цілком успішно прижились. Тому підтримка будь-яких визвольних рухів в самій росії — законне право і must have для України, адже лише внутрішній розкол може призвести до розвалу імперії", — каже політолог в коментарі "Телеграфу".

Водночас, знайти у сучасній росії громадян, які були б здатні на рішучі дії, вкрай складно. Навіть усвідомлюючи реальний стан справ, російське суспільство досі не готове брати на себе відповідальність і ризики в ході повалення кривавого режиму.

За словами Олега Лісного, аби підтримати і розвинути ці тенденції до необхідного рівня, Україні доведеться налагодити досить міцні зв'язки з лідерами альтернативної громадської думки в рф і забезпечити їх ідеологічним та правовим підґрунтям для реальних дій в питанні визволення.

"Процеси, що зараз відбуваються в росії, мали б спонукати ці народи до повстання, проте наразі там нема достатньо організованих і радикально-налаштованих груп, що не були б підконтрольними ФСБ. Путін чудово усвідомлює ризики для себе, тому спецслужби рф стежать за ситуацією, придушуючи будь-які рухи, витискаючи їхніх лідерів за кордон або ж взагалі ліквідуючи їх", — каже політолог.

Боятися нічого

Коли після перших шести місяців повномасштабної війни стало зрозуміло, що бліцкриг росії остаточно провалився, збройний конфлікт буде тривалим і кривавим, а самі росіяни тепер не лише спостерігатимуть за ним по телевізору, а й гинутимуть у ньому, українці отримали надію на "нещадні" російські бунти. Проте суспільство у сусідній державі виявилось остаточно зламаним і безвольним.

Утилізувавши за півтора року чверть мільйона власних громадян і продовжуючи набирати нове гарматне м'ясо для задоволення своїх імперських амбіцій, володимир путін досі сидить у своєму кріслі і навіть має чималу підтримку населення. Тому розраховувати, що розкол росії почнеться з "низів", шляхом революції, не варто, впевнений політичний аналітик Дмитро Васильєв.

За словами експерта, опозиційно налаштована частина російського суспільства здатна діяти виключно в рамках підтримки нового лідера, який повинен з'явитися у вищих колах влади рф.

"Агресивна позиція українців щодо "хороших росіян", як і теза про те, що російські ліберали — це майбутні диктатори, цілком природна і зрозуміла. Водночас розглядати абсолютно усіх громадян рф як ворогів — не далекоглядно. Там дійсно є безліч поневолених народів, які в перспективі можуть відколотися від федерації, запустивши дуже небезпечні для режиму процеси", — пояснює аналітик в коментарі "Телеграфу".

Крім того, просуваючи подібні наративи у власній інформаційній політиці, Україна формуватиме правильні орієнтири і для євроатлантичної спільноти. Розвал росії вже не буде сприйматися цими країнами як щось апокаліптичне і вкрай небезпечне для них.

Досі на Заході панічно боялися розколу рф через ядерний статус цієї держави. Буцімто неконтрольовані процеси можуть призвести до того, що зброя масового знищення опиниться в руках терористів. Саме ці побоювання неодноразово ставали підґрунтям для гальмування надання Україні більш потужної зброї та закликів до "обережності" у розхитуванні путінського режиму.

"Але ж, хіба зараз ядерна зброя не в руках терористів? росія цілком "офіційно" вбиває цивільне населення, окуповує чужі території, знищує критичну інфраструктуру, погрожує НАТО та країнам Євросоюзу. Україна, як майбутній член цих альянсів, повинна донести до партнерів, що керований розпад рф не лише можливий, а й необхідний для світової безпеки", — каже Дмитро Васильєв.

Що ж стосується самих поневолених народів, кращою підтримкою для відцентрових процесів стануть політичні декларації, правові консультації та знищення машини російської пропаганди. За словами політичного аналітика, "ставку" в даному питанні можна робити на спротив Дагестану, Татарстану та Ічкерії з її урядом у вигнанні.