"Війна — не стометрівка. Ми біжимо марафон": топ заяв Резнікова зі свіжого інтерв'ю

Міністр оборони України переконаний, що саме наша держава диктуватиме правила подальшого співіснування з рф після перемоги

Міністр оборони Олексій Резніков, який після нещодавнього засідання групи "Рамштайн" заінтригував заявами про нові домовленості із Заходом, дав розлоге інтерв'ю українським медіа. У розмові із журналістами піднімалися найцікавіші теми останніх тижнів — контрнаступ ЗСУ, поставки винищувачів для України, чергові мирні плани від різних країн світу…

"Телеграф" зібрав найцікавіші моменти інтерв'ю Резнікова для "РБК-Україна". Для зручності читача ми зробили окрему підбірку із прямою мовою очільника Міноборони.

Про контрнаступ ЗСУ

Я дуже сподіваюся, що це станеться несподівано і для вас теж. Тому що в цьому є сенс військової операції – ніхто не повинен знати, що вона почалася. Чим довше не знатиме ворог, тим більше ймовірності, що вона пройде успішно.

Про необхідну зброю

ППО залишалася, залишається і буде пріоритетом №1, бо це безпека по всій країні – і у Львові, і у Вінниці, і в Тернополі, і в Одесі, і в Харкові, і в Києві, і в Житомирі. Тому що прилетіти може будь-куди. […] Ключова трійка мого запиту: ППО, снаряди для всіх систем, нарощування броньованого кулака або кулаків, танки та броньовані машини різних класів. Це три пріоритети, які не виключають все інше.

Про винищувачі для України

Щодо літаків – я впевнений, ми доб'ємо це питання. Літаки – це найдорожче. Відповідно, дати літаки, потім їх обслуговувати, плюс ракети та бомби до них – це дуже дорого. Тому, ухвалюючи рішення, треба розуміти – а чи всі готові під цим підписатися. […] Коли буде підраховано, хто скільки готовий дати та підтримувати на належному рівні – тоді рішення буде ухвалено.

Про проблеми росіян із боєприпасами

У нас є інформація, що вони бігають ринком і просять снаряди, наперед рахують. У них, звичайно, божевільні ресурси і я б не давав хороших новин, що в них закінчилися снаряди і ми завтра переможемо. Ні, на жаль, їх дуже багато. Вони ж стріляють, не думаючи. Вогневий вал використовують. Тому вони намагаються десь знайти снаряди, використовують із складів старі.

Про мирні плани інших країн

Коли настане час справжніх розмов про мир, все одно диктувати буде Україна. Говоритиме: "Ми хочемо, щоб за нашим столом сіли американці, британці, французи, німці, турки, поляки. Ми хочемо, щоб це була коаліція країн, які готові взяти на себе зобов'язання забезпечити нам безпеку завтра". Просто фасилітатор нам не потрібний. Ми впораємося без фасилітатора. У нас чудові переговорники є у команді, і не один.

Про ймовірність мирної пропозиції від росії

Я не знаю. Я можу назвати купу домислів, але це я повинен за Кремль спробувати мислити, а там настільки хворе мислення…

Про підготовку наших захисників за кордоном

Я офіційно звернувся з тим, щоб включити до програм підготовки весь сектор безпеки та оборони, у т.ч. Нацгвардію, прикордонну службу, СБУ. Мандати багатьох країн чи організацій не дозволяли їм готувати нацгвардійців чи прикордонників, бо вони проходять як поліцейські, правоохоронні сили. Мені довелося давати усні та письмові пояснення, що у нас це сили оборони, вони беруть безпосередню участь у бойових діях, у тому числі в Бахмуті та інших найгарячіших точках, героїчно борються, зазнають втрат. І я отримав фідбек: заперечень не було, готуватимуться програми їхніх тренувань.

Про порівняння війни зі спортом

Це не спринтерська дистанція. Це не 100-метрівка, не 60-метрівка, не 30-метрівка. Коли я зрозумів, що це не спринт, а марафон, тоді я собі сказав – почекай, щоби пробігти останні 195 метрів марафонської дистанції, ти повинен до цього протриматися 42 кілометри. Це означає, що ти 42 кілометри мусиш накопичувати енергію, ресурс, тримати темп, розумно його витрачати і потім, коли залишиться 195 метрів, рвонути. Щоб першим торкнутися цієї стрічки чи хоча б бути у призах. Ми біжимо марафон. Сказати, за скільки ми знаходимося кілометрів від фінішу, не можу, це дуже умовне порівняння.

Про важливість трибуналу для росії

Бажання реваншу буде після поразки росіян у цій війні. Тому потрібен міжнародний трибунал, умовний "Нюрнберг-2", де би він не відбувався. Хтось вважає, що Гаага – так, це символічно, хоча я б робив у Маріуполі чи Харкові. Хоча б засідання трибуналу. Для того, щоб зробити з росії не країну-агресора, а країну, що розвивається.

Про мирне завершення війни

Дипломатичний шлях можливий, коли слабшають ресурси агресора, але він все одно хоче щось виторгувати. Він захоче виторгувати зняття якихось санкцій, можливість щось продавати, торгувати, щоби за щось жити. Його конкретні власники скарбниці захочуть нею скористатися, вони захочуть перестати бути ізгоями, щоб їхні діти десь навчалися. Вони шукатимуть, торгуватимуться. А торг – це вже дипломатія. Тільки у ній головна одиниця – цифри.

Про Україну і НАТО

Ми також стали сьогодні країною НАТО де-факто. Вони [росіяни] кричали "Patriot у Польщі – це перехід червоних ліній, ми вам не пробачимо", погрожували всім. Так, сьогодні Patriot в Україні. HIMARS, артилерія, технології. Наші солдати навчаються у натовських таборах. Наші хлопці знають, уміють застосовувати їхню зброю, з новою оновленою тактикою, уміють протидіяти кому? Правильно — головній загрозі для НАТО, відповідно до стратегії, затвердженої в Мадриді на 10 років уперед. Тобто росії. Хто б'є росію? Українці.