Я – за демонтаж імперії, треба російську федерацію перезавантажити: інтерв’ю з Іллею Пономарьовим

Після виходу ЗСУ на кордони України легіон "Свобода Росії" піде звільняти москву

Легіон "Свобода Росії", Чеченський і Башкирський батальйони, куди увійшли громадяни Росії, які захищають Україну від кремлівської агресії, не переламають ситуацію на фронті. Однак вони можуть показати росіянам, що їхня держава цілком здатна бути миролюбною і складатися з суб’єктів, які дійсно бажають жити дружною родиною, а не бути загнаними в стійло залізною волею Москви. Для цього необхідно змінити владу і провести референдуми у всіх регіонах Росії.

Про це екс-депутат держдуми рф Ілля Пономарьов розповів в інтерв’ю екс-заму міністра інфорполітики, раднику міністра оборони (2014-2015) Тетяні Поповій, яка веде блог на сайті "Української правди".

У проекті "Хроніки війни" Тетяна Попова відвідала штаб та позиції легіону "Свобода Росії" під Бахмутом, взяла інтерв’ю у учасників Легіону та російського опозиціонера.

Тетяна Попова: Ілля, чому, на вашу думку, така недовіра до того, що реально існує і воює легіон "Свобода Росії"?

Ілля Пономарьов: Чесно? Тому що російська опозиція – збанкрутувала. Роз’їхалася. І визнавати те, що є якісь інші люди, яких вони навіть не знають, для них дуже некомфортно. Тобто їм навіть простіше визнавати існування людей таких – ну, я не повторюватиму слова "неонацисти", але дуже крайніх правих, ультра-крайніх правих з РДК (Російського добровольчого корпусу – Ред.). Бо вони про них знають. Принаймні, що такі люди були. А от зовсім нова хвиля з’явилася, пов’язана із Легіоном. Абсолютно нова хвиля, яка з’явилася, пов’язана з партизанами в Росії – набагато простіше сказати: "Ні-ні. Це українська розвідка, це просто піарівський фейк або Ілля Пономарьов придумав". Тобто для того, щоб попіаритися, так? Але визнавати те, що це реально, ніхто не хоче.

Т.П.: Здебільшого всі кажуть, що це Ілля Пономарьов вигадав. Скажіть, може, тому, що недостатньо було інформації? Всі українські батальйони – у них є сторінки в соцмережах, вони там щодня вантажать якісь відео, як вони з безпілотників, з мінометів обстрілюють. А ось тут такого нема. Чому приховувалася інформація?

І.П.: Тому що питання безпеки. Увесь час ліберали кажуть: "ви підбурюєте людей і створюєте для них небезпеку". Ну, звісно, ми намагаємося робити так, щоб для людей це було безпечно. Коли люди приїжджають у Легіон, у переважної більшості в росії родичі. І це не жарти. І більше того, вагнерівці конкретно полюють на Легіон. Конкретно. Дивляться за їхніми позиціями. Тому тут Легіон стоїть проти "Вагнера". З того боку – "Вагнер". Не регулярна російська армія і не народні корпуси т.зв. "ЛНР" та "ДНР", там "Вагнер". Рівно тому, що це основний поєдинок саме між цими підрозділами.

Т.П.: Нужин (Євген Нужин — колишній ув’язнений, завербований ПВК "Вагнер" — Ред.). Він же хотів потрапити до Легіону — він потрапив до нього?

І.П.: Він пройшов поліграф. Був виявлений як агент. Арештований. І після цього йому сказали – хочеш тут сидіти чи хочеш, щоб ми тебе обміняли назад? Він сказав – хочу, щоб обміняли назад. Він вважав, що назад як агент від’їде — ну, не виконав завдання, отримає якесь інше. А його замість цього показово стратили як агента, котрий провалився. Розпіарили це як зрадника, якого викрали. Ніхто його з України не викрадав, ніхто його з вулиці не викрадав, він справді дав добровільну згоду.

Т.П.: А чи є його добровільна згода, зафіксована на відео?

І.П.: Я не знаю, чи є вона зафіксована на відео, вона фіксується обмінною комісією. Про це була офіційна заява української влади, про те, що згода є. Але я не українська влада, тож не можу сказати. Але в якійсь формі вона є.

Т.П.: Ваша участь у батальйоні зараз яка? У чому саме ви берете участь?

І.П.: У нас є координаційний центр, який ми зробили наприкінці серпня. Він зроблений для того, щоб представляти політичні інтереси Легіону та інших підрозділів. НРА (Нова революційна альтернатива. – Ред.), наприклад. Партизанські групи. І не тільки цього батальйону, а й інших російських військових, що воюють на українських фронтах. Наше завдання – це робота з урядами різних країн, і з українським зокрема, тому що велика кількість проблем у взаєминах з різними державними органами. От преса, так? Тобто Легіон сам не міг організувати приїзд преси. Ми допомогли організувати приїзд преси, щоб ви на них подивилися і потім щось про них написали.

Т.П.: Чи є у Легіоні російські націо… ті учасники, які брали участь у націоналістичних маршах у Росії?

І.П.: Тут це не дуже виражено. От РДК, наприклад, це ультраправі. Вони дуже ідеологічно монолітні. Легіон – це нова структура. Це не стара опозиція. Є люди, які так чи інакше в якихось опозиційних структурах брали участь, той самий "Цезар", наприклад. Він мав досвід у структурах Квачкова (йдеться про екс-полковника ГРУ Володимира Квачкова, пов’язаного з російськими націоналістами – Ред.). Але це більше державно-патріотичний, а не етнічно-націоналістичний рух. Етнічних націоналістів у Легіоні особисто я не знаю. Запитайте "Цезаря", може він вам скаже більше. Але у мене таке відчуття, що Легіон з погляду ідейного забарвлення дуже нейтральний. Є ще одна група, в якій товариш Олексій Макаров (москвич Олексій Макаров за Януковича сидів у одеській в’язниці у сфабрикованій справі, був російським активістом і нацболом, отримав у Європі політичний притулок. – Ред.) – про нього багато писали. Він один із тих, хто себе показує. Багато людей, які не показують себе, але там речник Макарів, вони на Харківському фронті. Це група ліва, антиавторитарна. У цій групі переважно анархісти. Чисто лівацька. Ось РДК, навпаки, суто права. А Легіон – він ідейно дуже різноманітний.

Т.П.: Форум Вільних народів пост Росії підтримує дезінтеграційні процеси в Російській імперії. А ви?

І.П.: Я виступаю за демонтаж імперії. Моя позиція добре відома. З’їзд, у якому беремо участь, прийняв рішення про право народів на самовизначення. Ми маємо одну головну річ, в якій ми абсолютно згодні з регіоналістами та з етнічними національними рухами, що російську федерацію треба перевстановлювати. Ми не повинні йти, як Єльцин сказав: "Беріть суверенітету стільки, скільки захочете". Це означає, що центр з панського плеча кидає щось територіям. Я вважаю протилежне. Що території мають зібратися та вирішити, хто хоче брати участь у Росії, а хто ні. Якщо він хоче, то що він готовий делегувати в центр. Тобто, треба російську федерацію перезавантажити.

Т.П.: Чечня – вже навіть український парламент визнав окупацію та геноцид.

І.П.: Так. І я багато разів допоміг це зробити.

Т.П.: І Карелія, на мою думку, звернулася до Фінляндії чи до якихось країн.

І.П.: Дивіться, тут є питання легітимності. Ця тема була обговорена на з’їзді. І це тема дискусії з цим форумом, тому що на форумі зібралися люди. Кожні з яких у кількості п’ятьох чоловік кажуть – "Ми влада у себе в регіоні". Хтось із них відомий. Хтось узагалі невідомий. Про когось, окрім як у регіоні, ніхто не знає. І вони репрезентують свою картинку бачення майбутнього. Моя позиція така: ми маємо дати можливість усім територіям демократично визначитися – хочуть вони робити нову Росію чи йти окремо. Для цього має бути певний процес, певний перехідний період. Говорити про те, що ми вважаємо цих п’ятеро людей легітимним керівництвом Карелії чи Інгерманландії, а з чого б то? Де хоч якесь підтвердження того, що це люди підтримують? У них ще один з одним є конфлікти: де закінчується Інгерманландія і починається Карелія. Тут велике запитання. На цьому форумі постійно точиться дискусія щодо карти, яку вони намалювали. На Кавказі взагалі конфлікт на територіальний конфлікт. Без того, щоб зробити це цивілізованим шляхом і без дискусії знизу – це, в принципі, неможливо. Я просто закликаю всіх до того, щоб був розумний підхід. Щоб цей підхід йшов з урахуванням демократичного волевиявлення.

Т.П.: Умовно кажучи – референдуми. В усіх цих суб’єктах?

І.П.: Так. Причому цей референдум – це референдум про вихід. Це референдум про входження. Тобто ми перший рік пишемо нову конституцію, з усіма узгоджуємо, і кожен регіон визначається – хоче він входити до складу спільної держави з такою конституцією чи не хоче, і тоді йде окремо. І ніхто нікого не змушуватиме нікуди входити. Саме питання: входити. Не виходити, а входити ніхто нікого не примушуватиме. З Чечнею питання просте. Вони вже вистраждали цю історію. Вони мають легітимне керівництво, створене в результаті легітимних процедур, які навіть російська федерація визнавала. Тому що уряд Масхадова визнавала російська федерація. Тож із ними у мене запитань нема. Я їх особисто визнаю, я багато разів про це казав. Зараз тільки виступав на чеченському форумі Закаєва в Італії – там все просто. З рештою такої ситуації нема. І яка там буде позиція – це ще велике запитання.

Т.П.: Учора був великий мітинг навпроти Імператорського палацу Токіо. Був губернатор Хоккайдо, був міністр з питань окупованих територій. Вони казали про те, що називають Північною територією, а Росія називає Курили. А що з ними робити?

І.П.: Ми збираємося найближчим часом звернутися до японців з пропозицією почати обговорювати мирний договір. Вважаю, що це важлива історія. Ми не будемо роздавати "кемські волості" направо й наліво, але обговорювати мирний договір ми повинні. І ми як нова влада Росії, безумовно, націлені на те, щоб укласти нарешті мирну угоду з Японією.

Т.П.: А коли закінчиться війна, українська армія дійде до кордону з Росією і, як каже Зеленський, далі не піде. А що робитиме Легіон, Чеченський батальйон, я навіть чула про Башкирський.

І.П.: А ми підемо до Москви. Для цього й створюємося. А навіщо інакше? Ці півтисячі, тисяча, дві тисячі людей – вони не змінять кардинально ситуацію на фронті. Ми сприймаємо те, що відбувається тут, як тренінг для операції у Росії. Ми створюємося для того, щоб взяти владу в Росії.

Раніше сайт "Телеграф" писав про фаєр-шоу в Єкатеринбурзі: там легіон "Свобода Росії" підпалив вагони з паливом для армії Росії.