Рука до серця чи слова подяки: як українцям реагувати на зустріч з пораненим захисником

Вдавати, що ви не побачили скаліченого військового — кепська ідея, каже Юрій Гудименко

Стикаючись на вулиці з українським військовим із явними ознаками поранення чи навіть каліцтва, як реагують звичайні перехожі? Відводять погляд. Часто — тому, що просто не знають, як правильно реагувати.

Відео із зверненням до суспільства записав молодший сержант ЗСУ, історик Юрій Гудименко. Після російського вторгнення Юрій Гудименко вступив до лав ЗСУ. Служив на посаді сапера 130-го батальйону сил Територіальної оборони ЗСУ. 27 червня 2022 року Юрія було поранено під час артилерійського обстрілу під Харковом.

Днями він вперше самостійно прогулявся Києвом. І от що помітив.

"Коли ви бачите людину в камуфляжі з ознаками поранення — ви відводите очі, — говорить військовий. – Просто ховаєте погляд і робите вигляд, що нікого не помітили. І це завідомо фігова ситуація, якщо чесно. Бо ви знаєте, що ви помітили. Я знаю, що ви помітили. І в результаті це призводить до фігових наслідків. Про що нам думати? Ви йдете по вулиці, від вас відводять очі. Таке відчуття, що ми зробили щось не так. Що ми припустилися якоїсь помилки, що ми злодії, хворі на якусь хворобу, яка розповсюджується навколо".

Тому Юрій Гудименко пожартував, що камуфляж не перекидається на оточуючих, це не заразно. І вже серйозно звернувся до суспільства:

"Моє прохання дуже просте. Якщо ви бачите військового, а особливо — військового з пораненням, подайте йому якийсь знак. Притискати руку до серця або казати "Дякую" не завжди зручно. Просто кивніть. Не опускаючи очей. Ви не зробили цій людині нічого поганого, ця людина не зробила вам нічого поганого. Ми всі є частки одного організму. Частки України, української нації. І не потрібно робити одну з цих частин непомітною. Це фігова ідея. Вона неправильна".

Тож коли побачите пораненого бійця — кивніть йому, каже військовий, який сам тривалий час одужував, і додає:

"Цього буде достатньо. І вам стане спокійніше, тому що ви не будете відчувати, що щось не так. Людина зрозуміє, про що мова, повірте. І так буде правильно для всіх нас. Ми не звинувачуємо цивільних. І ми не невидимки. Просто треба комунікувати".

Юрій Гудименко додав також, що гарним початком було б, якби його підписники почали так робити або проговорили цей момент з родиною і друзями: просто сьогодні на вулиці кивніть військовому.

На початку червня 2023 року видавництві "Фоліо" вийшла книга Юрія Гудименка "Історії та війни" із нарисами різних часів — про війну і не лише. Автор говорить, що там є навіть тексти, за які йому соромно, але раз він це свого часу написав, "то нехай будуть". Єдиний текст, який він не включив до збірки — той, що був написаний 24 лютого 2022 року в Маріуполі і пересланий друзям на випадок, якщо Юрій не повернувся б. На щастя, він не знадобився.