Чи є на Заході втома від війни? Інтерв’ю з головою МЗС Естонії

Читать на русском
Автор

І в НАТО, і в ЄС точно знають, що загроза війни з Росією цілком реальна

Балтійські країни надають Україні неймовірну підтримку у війні з ворогом. Невиправдана російська агресія змусила країни НАТО переглянути підходи до оборони та готуватись до реальної війни з Росією. На полях саміту голів МЗС країн НАТО у Брюсселі "Телеграфу" вдалось поспілкуватись з міністром закордонних справ Естонії Маргусом Цахкною та обговорити найбільш важливі питання — зниження інтересу до України, можливість прямого конфлікту НАТО з Росією та російські провокації на кордонах з країнами-сусідками.

"Україна воює не лише за нас, а й замість нас"

Першочергово я хочу подякувати вам та всьому народу Естонії за постійну потужну підтримку України, це дуже важливо для нас. За останні 10 років ми дійсно побачили, хто наш партнер, хто наш справжній брат.

— Це ми повинні подякувати вам, тому що ви боретесь. І боретесь не лише за нас, але й замість нас. Звісно, триває ваша боротьба за свою свободу, незалежність, територію та й власне життя, але це також боротьба і за наші цінності.

У 2016—2017 роках я був міністром оборони, і по інший бік кордону ми бачили понад 120 тисяч російських військових, готових вирушити приблизно за 48 годин. Зараз цих військ вже немає, в основному їх відправили воювати в Україну і вони були знищені українською армією. Я всюди це підкреслюю — Україна бореться не лише за нас, а й замість нас. Саме тому ми віддаємо все, що в нас є — озброєння, військову техніку та інше. Бо нам зараз не потрібно це використовувати, ви змушені використовувати все це замість нас.

Ваш колега з Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що на складах НАТО є зброя, яка може забезпечити технологічний прорив та стати таким собі геймчейнджером війни в Україні. Але її чомусь нам не передають. Про які типи озброєння може йти мова та чи є шанси змінити позицію країн — членів НАТО щодо цього питання?

— Я не знаю, про яку саме зброю говорив мій хороший друг Габріелюс. Ми повинні розуміти, що НАТО є оборонною організацією і питання в тому, що члени Альянсу як країни роблять для України. Ми робимо багато, але, звісно, могли б робити більше. Зараз ми повинні віддати все, що у нас є, щоб прискорити перемогу ЗСУ на полі бою. Постає проблема з можливостями оборонного комплексу та його промисловим потенціалом. Зокрема, в Європі дійсно є проблема з боєприпасами. Саме тому Естонія ініціювала план ЄС щодо мільйона боєприпасів, але наразі він не завершений. Втім, я погоджуюсь з моїм литовським колегою, що ми всі повинні робити більше для України.

На полях саміту все частіше вживають слово "переговори". Чи змінився вектор дискусії з вашими колегами по НАТО в цьому напрямку?

— Лише Україна вирішуватиме, чи починати переговори з Росією та коли саме це робити. Ми ж маємо зосередитися на підтримці України для боротьби та перемоги у війні. Я не бачив жодної причини для перемовин з росіянами, на мою думку, це неможливо.

Спільно з міністрами закордонних справ Литви та Латвії, а також з нашим українським колегою Дмитром Кулебою ми вирішили не брати участі в зустрічі голів МЗС ОБСЄ у Скоп’є, бо туди запросили Сергія Лаврова. Ми не можемо собі уявити, що будемо сидіти і щось обговорювати за одним столом з Лавровим, в той час коли росіяни здійснюють воєнні злочини, влаштовують геноцид, депортацію українських дітей та інші страхіття. В таких умовах неможливо говорити з росіянами про майбутню архітектуру безпеки Європи. Ми повинні думати, як захистити Європу від росіян.

Голови МЗС Балтийських країн (зліва направо) - Габріелюс Ландсбергіс (Литва), Криш’яніс Каріньш (Латвія) та Маргус Цахкна (Естонія)

Чи бачите ви спроби наших партнерів схилити Україну до замороження конфлікту?

— Відверто кажучи, зараз я не бачу таких спроб. На мою думку, питання полягає в тому, скільки допомоги ми можемо надати Україні прямо зараз. У порівнянні з початком вторгнення відбулось збільшення різноманітної підтримки України, зараз, я думаю, запрацює так звана "німецька машина підтримки". Об’єми поставок з цієї країни сильно виросли, як і від низки інших країн. Так, дійсно, є певна політична дискусія в США через вибори в цій країні, але, я думаю, що США також приймуть пакет допомоги Україні і продовжать підтримку.

Чи помітили ви втому від війни на Заході?

— Я її не відчуваю. Про це нерідко говорять і запитують мене, але якщо ми поглянемо на реальні цифри, то підтримка України є. Другий важливий момент стосується розширення ЄС — в грудні ми плануємо ухвалити важливе рішення і почати офіційний переговорний процес щодо членства України в Євросоюзі. Це важливий політичний момент. Звісно, зараз не йдеться про вступ України до НАТО, в умовах війни це не є можливим. Але НАТО підтримує Україну і ця підтримка буде продовжена.

"Ми готові закривати кордон від мігрантів та воювати з Росією, якщо вона нападе"

На моє питання щодо підготовки до умовної Третьої світової війни генсек Столтенберг відповів, що одна з задач НАТО — недопущення ескалації. Чи має Естонія і НАТО в цілому план на випадок продовження агресивних дій Росії, наприклад, проти країн — учасниць Альянсу?

— Так, звичайно, у нас є план. У нас є 5-та стаття, де чітко прописано — один за всіх, усі за одного. Естонія — прикордонна країна, тому було збільшено кількість військ НАТО в нашому регіоні, також залучаються нові технології, працює розвідка і таке інше. Цього літа у Вільнюсі ми ухвалили плани оборони. Звісно, я не можу публічно їх розкривати, але впевнено можу сказати, що ми готові боротись за нашу землю з першої секунди, якщо Росія надумає спробувати нас захопити.

Є багато дискусій щодо швидкості реакції НАТО по 5-й статті. Основна теза, що, поки партнери по НАТО відреагують і надішлють свої війська, то Путін зможе захопити якщо не цілі країни, наприклад, Балтії, то їх значні частини.

— Війська НАТО вже там. Будьте певні.

Головний редактор "Телеграфу" Ярослав Жарєнов та міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна в Брюсселі

Як війна Росії проти України змінила стратегію захисту Балтійських країн?

— Ми десятиліттями голосно заявляли про реальну загрозу з боку Росії. З початком війни проти України фактично весь західний світ зрозумів, що це дійсно реально. Головна зміна полягає в тому, що у нас є реальні війська, у нас є реальні плани, у нас є реальні можливості, у нас є реальні командні лінії, щоб діяти одразу і швидко. Всі війська НАТО, які знаходяться на кордоні, знають, що у випадку агресії проти країни — члена Альянсу вони в першу ж секунду підуть на війну. Це велика зміна менталітету, а також можливостей і готовності воювати. Ми стали більше інвестувати в оборону. На наступний рік Естонія планує витратити на оборону приблизно 3,2% ВВП. Нам доводиться підвищувати податки для наших громадян, але вони готові платити більше, бо розуміють серйозність загрози. 24 лютого 2022 року весь світ отримав тривожний дзвінок, тепер і в НАТО, і в ЄС точно знають, що ця загроза не фантомна, а цілком реальна.

Як європейці планують надалі реагувати на продовження міграційної кризи, яку розганяє Росія?

— Я не називаю це міграційною кризою, а вважаю це гібридною атакою з боку Росії. І ми вже неодноразово були свідками таких дій протягом останніх кількох років. Зараз мішенню для атаки є Фінляндія, і ця країна повністю закрила кордон з Росією. Ми дуже тісно співпрацюємо з усіма прикордонними державами, і ми готові закрити кордони, якщо в цьому буде необхідність.

Але ми також маємо публічно сказати, що це напад. Росія використовує для цього невинних людей. Якщо будуть жертви, загиблі люди при спробі прориву кордону з Фінляндією, то відповідальність за це нестиме Москва, а не Гельсінкі. Ми також готові діяти, Естонія готова закривати кордони та захищати свої території від цієї гібридної атаки.