Польський журнал видав сильну обкладинку з бійцями ЗСУ: українці знайшли, як подякувати

Поляки показали, наскільки важлива для світу боротьба українців за спільну свободу

В останні тижні грудня, коли у ЗМІ прийнято визначати "людей року", а також ділитися задумами на майбутнє, популярний польський тижневик Wprost вийшов із "українською" обкладинкою.

На ній зображено довгий стіл, за яким з одного боку знаходиться сім’я – мама та двоє дітей, а з іншого – бійці ЗСУ в окопі під час перекусу.

При цьому межа між двома сторонами життя – миром і війною – дуже прозора, і практично її зовсім не помітно. Ймовірно, таким чином редакція тижневика хотіла показати дві сторони медалі, які складають одне ціле і визначають сутність нашого буття.

Бійці ЗСУ перебувають на фронті, захищаючи свої сім’ї (а разом з тим і все цивілізоване людство). При цьому вони сподіваються на повернення до своїх близьких, адже без них життя воїнів втратило б сенс. А ті, у свою чергу, з нетерпінням чекають на повернення своїх захисників додому.

При цьому війні в Україні, судячи з обкладинки, буде присвячено три головні матеріали номера. Один – про важке Різдво, коли за багатьма столами в нашій країні буде порожнє місце, яке зазвичай займає глава сімейства, що воює на фронті. Друга – про відновлення лінії електропередач між Польщею та Україною, яка допоможе подолати енергетичну кризу. Третій – про те, що з Росії виїжджають десятки тисяч молодих людей, життя яких важливе для путіна тільки у якості "гарматного м’яса".

Ідея обкладинки, як можна зрозуміти за відгуками під постом, припала до душі полякам.

"Обкладинка непогана, але дата погана. Різдва за нашим східним кордоном не буде до наступного року", "Це що, київське видання?", "Свята у Польщі залежать від України", "Обкладинка змушує нас думати", — пишуть читачі.

Реакція ж українців була набагато емоційнішою.

"Дякую вам, друзі!", "Відмінна обкладинка", "Обкладинка встигла стати популярною серед моїх друзів в Україні", "Спасибі", "Велике спасибі! Щиро вам вдячні ", "Молодці, справжні друзі", — пишуть українці.

Цей випадок вкотре показує істинність прислів’я про те, що справжній друг пізнається у біді. І, схоже, ні падіння уламків ракет на Польщу, ні вибухи "українських подарунків" у поліції Варшави не можуть вплинути на настрої поляків та українців, які чудово розуміють, хто насправді є їхнім спільним ворогом, і хто реально загрожує їхньому існуванню. Залишається сподіватися, що після перемоги України над російським ворогом ніщо не зможе зіпсувати добрі стосунки між нашими народами.