Для добровольців "другої армії світу" у Мелітополі випрошують онучі, презервативи та пакети для сміття

Листівки з переліком необхідного "захисникам" почали роздавати днями в окупованому місті

Поки українці донатять і закуповують для ЗСУ круту амуніцію, кровоспинні препарати, автомобілі та навіть дрони-камікадзе, роблять поживні сухпайки, для добровольців-зрадників на окупованих територіях намагаються наскрести допотопні онучі, пластирі, пряники та пакети для сміття.

Одразу після захоплення частини Запорізької області представники окупаційної влади заспокоювали місцевих жителів – вас на фронт воювати не відправлять точно. Мовляв, є домовленості з керівництвом рф, що на "звільнених територіях" мобілізація не проводитиметься. Щонайменше п’ять років, заколисував електорат гауляйтер Євген Балицький.

Ближче до проведення псевдореферендуму зазвучали розмови про те, що приєднатися до спеціальної військової операції можна за власним бажанням. 22 вересня — напередодні проведення псевдореферендуму — один із пропагандистських ТГ-каналів повідомив: "у Запорізькій області почалося формування першого добровольчого батальйону". На вибір було запропоновано кілька варіантів назви, навіть із відсиланням до славного козацького минулого краю – "Запорізький курінь" та "імені Богдана Хмельницького". Очікувану перемогу здобув ближчий загарбникам персонаж – НКВС-ник Павло Судоплатов.

Зазивав до лав добровольців особисто гауляйтер Євген Балицький. Як мотивацію використав традиційні наративи про "захист рубежів від українського нацизму" та боротьбу з "систематичним тероризмом з боку українського режиму". Як приклад для інших самопроголошений губернатор назвав свого сина Олександра. Насправді син зрадника взяв у руки зброю чи тільки на словах, то є питанням. Бо з’явився у Мелітополі молодий чоловік лише на 9 травня, крокуючи в колоні разом із батьком. Наскільки відомо, після цього він повернувся до Криму, де й мешкав останніми роками.

А вже за два дні після анонсу створення підрозділу – його учасники вже "засвітилися" у новинах із виборчих дільниць. Начебто прийшли стрункими рядами голосувати за входження Запорізької області до складу росії. Щоправда, обличчя всі ховали за балаклавами. Можливо, боялися, що мелітопольці зрозуміють: добровольці – люди немісцеві.

І вже в середині жовтня пропагандисти прозвітували: до батальйону імені Судоплатова вже набрано дві "роти саперного та тактичного призначення". Відразу після присяги майбутні вояки розпочали підготовку. І знову як ілюстрація — невелика групка людей у камуфляжі і знята лише крупним планом. Зазвичай такий хід використовується, коли людей десь зібралося мало, а треба, навпаки, показати масовість.

По фото можна дійти невтішного висновку, що екіпіровані представники добровольчого підрозділу краще мобілізованих росіян. Принаймні ті, яких відібрали для створення потрібної картинки. І гауляйтер Євген Балицький попозував поруч із невеликою купкою касок та бронежилетів, придбаних якраз для батальйону імені Судоплатова.

Якщо із забезпеченням все нормально, то навіщо ці прохання про допомогу для "захисників"? А листівки із відповідним переліком необхідного стали роздавати днями у Мелітополі. Городян просять приносити одяг, а саме онучі (!), шапки, шарфи, рукавиці, білизну – звичайну та термо. А ще — предмети гігієни, серед яких контрацептиви та прокладки. Збирають також продукти, сигарети, батарейки, дитячі малюнки та листи.

До набору медикаментів включили джгути, вату, йод, пластирі, перекис водню, пантенол, знеболювальні, протигрибкові, седативні препарати та дитячий крем. Просто дивно, як із таким набором медикаментів хтось розраховує вижити на передовій після отримання поранення. Хоча з урахуванням того, що є запит і на 300-літрові пакети для сміття, автори тексту самі розуміють безперспективність повернутися живими для тих, кого командування росармії кине "на нуль" як гарматне м’ясо.