Затримували за українську музику та труїли голубів: біженка зі Скадовська розповіла про життя в окупації

Загроза смерті є реальною для багатьох жителів окупованих територій

На території Херсонської області, тимчасово окупованої росією, ворожі солдати всіляко залякують мирне населення та насаджують свої правила, включаючи роздачу паспортів. Так, за словами мешканки Скадовська Наталії, яка вимушено покинула місто, загарбники вишукують родичів бійців ЗСУ та часто катують неугодних їм українців.

Про це жінка розповіла журналісту одеського видання "Думська". Саме в Одесу Наталя разом із маленьким сином тікала від загарбників, намагаючись урятуватися від "руского міра".

Перевірені новини про війну і не тільки шукайте у нашому Telegram

Виїжджати довелося тому, що вона — дружина військовослужбовця, який нині перебуває на фронті. У росіян із цим суворо, пояснює вона: якщо у твоїй сім’ї є хтось із армії, значить ти або нацист, або "бандерівець".

"Неонацисти" — їхнє улюблене слово, — пояснює вона. — І тебе битиму, доки ти з ними не погодишся, що ти такий».

Зараз у Скадовську відбувається справжній окупаційний жах. Українських медикаментів майже немає, російські — дуже дорогі та неякісні. Однак і грошей для їхнього придбання не надто багато, адже банкомати давно не працюють. Половина готівки, що ходить в обороті — рублі.

Також Наталя каже, що окупанти захопили всі школи, дитячі садки, змусили вчителів або звільнитися, або їхати до Криму на "перекваліфікацію" — отримувати "дози" пропаганди, що "Херсон — це росія".

За словами жінки, в окупації кожен новий день проходить важче попереднього. Рішення про від’їзд зі Скадовська було для неї вельми швидким — окупанти дізналися про її сімейні зв'язки із військовослужбовцем та почали розшукувати.

"Ми оббігли сусідів. Знайшли людину з машиною і наступного ж дня сиділи на вулиці, чекали на неї. Він нас забрав. Їхали три доби, бо нас довго тримали на блокпостах. Ми ночували в селах, де немає світла, газу, води, не говорячи вже про зв’язок", — говорить вона.

Підтверджує Наталя та розповіді про те, що в якийсь момент на окремих російських блок-постах вимагали тисячі доларів за виїзд. При цьому прохання могли повторюватися чи не на кожній із вимушених "зупинок". У разі відмови була висока ймовірність "повернення" машини назад.

"Там залишилися мої рідні. Зв’язки практично немає, інтернету немає, — ділиться емоціями жінка. — Моя мама працює в будівельному магазині, каже, що вони у наказному тоні заборонили платити податки та комуналку в Україну. Сказали, доки не налагодиться, не платіть зовсім, а потім платитимете росії. Люди намагаються виїжджати".

Зараз Наталя в безпеці разом із сином та улюбленим котом. Займається волонтерством і чекає на чоловіка з фронту. Перебування під окупацією згадує як страшний сон, а "рускій мір" називає тупістю та мовчазним терором.

"Наших голубів труїли, вважаючи, що вони якісь не такі. Дівчатка у нас слухали українську музику, і їх відвезли кудись та повернули за дві доби", — згадує вона про дії окупантів.

За її словами, в окупації важко не думати про те, що про тебе забули всі, включаючи державу. Проте, опинившись на підконтрольній Україні території, жінка зрозуміла: наші військові готуються до звільнення всіх захоплених територій. І вона цього дуже чекає.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" розповідав про ситуацію в окупованому Херсоні, де люди, підпадаючи під вплив російської пропаганди, починають здавати окупантам патріотів України.

Також ми писали про ситуацію в Маріуполі, де, швидше за все, місцеве населення зіштовхнеться із серйозною проблемою у вигляді холери. Це й не дивно, адже окупанти практично не розбирають завали будинків, а згрібають все будівельне сміття разом із тілами загиблих під час обстрілів та вивозять на полігон.