Три дні як три роки та обручки з фольги: щемлива історія кохання військових із "Азовсталі" (відео)

Валерія пообіцяла загиблому чоловіку вибратися з "Азовсталі" — щоб там не сталося

Історія військовослужбовиці з полку "Азов" Валерії та прикордонника Андрія, котрі разом захищали завод "Азовсталь" у Маріуполі, є майже кінематографічною. Познайомилися фактично на війні і весь час разом (а це майже три роки, річницю святкували б уже на початку літа) провели на ній же. Після повномасштабного вторгнення росії до України обоє лишилися в обороні Маріуполя, щоб за весь час складної облоги побачитися усього кілька разів. Одна із цих зустрічей переросла у весілля…

Про те, як із дівчини вона стала дружиною, а потім зовсім скоро вдовою, розповіла сама Валерія. Відеозапис бесіди із військовослужбовицею опублікувала у мережі Facebook-користувачка Natasya Nagorna.

Чому росії не виграти війну проти України?

За словами військової, зі своїм майбутнім чоловіком Андрієм вона познайомилася, коли була у Донецькому прикордонному загоні. Тоді вона служила помічником командира та очолювала місцеву прессслужбу.

"Було таке відчуття, що це була та людина, яку я мала зустріти, — згадує вона. — Він одразу увійшов у моє життя".

Попри непросту професію пара майже одразу зійшлася. У червні мало виповнитися три роки, як вони зустрічалися і кохали одне одного. Втім, святкування, на жаль, вже не буде — серце Андрія зупинилося після чергової атаки росіян на "Азовсталь" 7 травня, через три дні після офіційного взяття шлюбу із Валерією.

Коли прийшла війна, жінка не була в армії — через статус особи з інвалідністю III групи. Та вже після 24 лютого зателефонувала у військоммат і була мобілізована до лав "Азову". Зрештою, так і опинилася серед бойових побратимів та посестр, разом із якими був і її Андрій.

Валерія розповідає, що за час оборони Маріуполя, а особливо "Азовсталі", пара зустрічалася дуже рідко.

"Вперше на війні побачилися після його осколкового поранення. Він прибіг зі шпиталю і, мабуть, саме тоді запропонував одружитися вперше", — говорить вона.

На той час через метушню та інші справи військова навіть не відповіла згодою на його пропозицією, хоча розмови про шлюб були у них і раніше, ще до війни. Але Андрію було не позичати впертості. І вдруге він уже прийшов із обручками — щоправда, самодільними, які було виготовлено із фольги. Тоді-то молодята і заручилися.

Третя зустріч сталася після авіаудару, під час якого Валерія ледве вижила. Поясняює — тоді жартували, що врятувало кохання. До шлюбу ж Андрій та Валерія стали 5 травня. Цю дату обрали невипадково, адже самого цього дня полк "Азов" святкує свій "день народження".

"Обмінялися обручками — я моєї мами, а він — моєї бабусі, яка все ще чекає нас живими-здоровими", — пояснює Валерія, витираючи сльози.

За три доби, 7 травня, Андрія не стало. Жінка говорить, що тут, на "Азовсталі", кожен день — як цілий рік, стається дуже багато всього: і хорошого, і поганого. Напередодні загибелі чоловіка у них сталася дуже дивна розмова, пригадує Валерія.

"Я просила його пообіцяти мені вижити, а він — пообіцяти, що я виберусь звідти. І хоча я дуже хочу до нього, я пам'ятаю, що я йому обіцяла звідси вийти", — пояснює вона.

Також Валерія говорить, що ситуація на "Азовсталі" напрочуд складна. Тут лишається чимало поранених бійців, а також тіла військовослужбовців, які віддали своє життя за батьківщину. Бійчиня "Азову" сподівається, що найближчим часом влада зможе віднайти шлях, який допоможе евакуювати захисників, котрі продовжують тримати оборону заводу.

Ймовірно, трагічна історія Валерії та її загиблого чоловіка Андрія, котрі отримали розголос, будуть сприяти цьому.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" розповідав, якою можливість свого порятунку бачать самі військові з "Азовсталі". Перш за все, вважають захисники, слід заручитися підтримкою третьої сторони — інших країн.

Також ми писали про те, як на чутки про свою загибель реагує співоча "Пташка" — військова Катерина з "Азовсталі", яка стала відомою у мережі завдяки своєму співу на війні.