Мобілізація та повітряна війна: аналіз ситуації від генерала Романенка

У боротьбі з противником, який перевершує нас у чотири рази за кількістю населення, не час для сентиментів, каже ексзаступник начальника Генштабу ЗСУ

Повномасштабна російсько-українська війна перетекла у чергову зиму. І, згідно з усіма прогнозами, на нашу енергосистему очікують нові масовані ракетні атаки з боку супротивника. А промацування за допомогою дронів ведеться постійно.

Другий рік агресії рф актуалізував в Україні питання мобілізації та демобілізації. На ці теми "Телеграф" поговорив із генерал-лейтенантом, колишнім заступником начальника Генштабу ЗСУ (2006—2010 рр.) Ігорем Романенком.

— Останнім часом актуалізувалося питання мобілізації/демобілізації. Чи дійсно проблема стоїть так гостро?

— Навіть більш ніж гостро. Фактично за два роки повномасштабної війни не проведено реформи мобілізації. Як наслідок, не доведено до належного рівня укомплектованість Збройних сил України. Це суттєва помилка, особливо з огляду на інтенсивність бойових дій та необхідність ротації складу.

— Що слід зробити?

— Провести необхідне реформування, щоб розв'язати низку завдань. По-перше, доукомплектування, поповнення наших частин. По-друге, формування нових резервів, що дозволить виконувати стратегічні завдання щодо деокупації наших територій. Тих резервів, які сформувалися цього року, виявилося замало. Запитання є і щодо підготовки, і щодо кількості, і щодо забезпечення озброєнням та технікою. На жаль, з останнім союзники не допомогли нам належним чином. А самих можливостей українського військово-промислового комплексу (ВПК) тут явно мало.

Перетворення мають стосуватися роботи ТЦК (колишніх військкоматів). Це питання до Міноборони, Верховної Ради. Щоб кожен відчував свою відповідальність. Щоб було відповідне інформаційне забезпечення. У боротьбі з противником, який перевершує нас у чотири рази за кількістю населення, не час для сентиментів. Не можна виправдовувати наших ухилянтів, тоді як рф веде нескінченну приховану мобілізацію, та ще й офіційно збільшує чисельність своїх збройних сил майже на 200 тисяч.

— Як досягти необхідних зрушень у ракурсі більш ефективної мобілізації в Україні?

— Як мінімум, необхідно, щоб наші законодавці походили разом із представниками ТЦК по будинках, квартирах, вулицях. Щоб вони перейнялися ситуацією. Усвідомили, що зміни до законодавства потрібні. Зокрема, у ракурсі розширення повноважень працівників ТЦК. Ми гостро потребуємо поповнення. І для відпочинку тих, хто давно воює. І, в принципі, для формування нових бригад. Це слід робити якнайшвидше. Російські війська швидко поповнюються. Їх було і є більше, ніж українців.

— Але ж ми, виходячи з елементарної математики, не можемо тягатися з росіянами за кількістю військ? Резерви у них — набагато більші.

— Безперечно. Тому нам важливо не просто намагатися створити відносний паритет у живій силі, а й випереджати ворога у сучасних військових технологіях. З ресурсною державою, якою є росія, інакше не можна.

— Зимова повітряна війна: які тут перспективи і проблеми?

— Вихідні дані — стан можливостей противника. А вони зводяться до того, що по боєприпасах, що баражують (ударним безпілотним апаратам, насамперед "Шахедам"), рф збільшує свої можливості. Випускає десятки тисяч, причому не лише іранських, а й власних. Зокрема завдяки складникам, які йдуть із Китаю, Туреччини, Вірменії, країн Центральної Азії. Нам складно тут тягатись у кількості. Тому наші апарати мають бути якіснішими, готовими працювати в умовах радіоелектронного придушення (яке у росіян розвинене дуже добре). Діяти слід з повітря, з землі, з моря. І завдаючи ударів, і відбиваючи своїми засобами РЕБ атаки противника. Це серйозний напрямок, який потребує чимало ресурсів. Уряд запевняє, що на виготовлення безпілотних апаратів виділено 40 млрд грн. Питання — як швидко та якісно будуть освоєні ці кошти.

— А щодо літаків?

— Ми дуже сподіваємося на якнайшвидше отримання авіації покоління 4+ (ті ж F-16). Вони можуть виконувати низку завдань. Зокрема – винищувальних. Це найважливіший елемент далекої руки в системі ППО. До того ж такі літаки можуть працювати по таких цілях, як крилаті ракети, БПЛА, вертольоти. Велика група цілей.

— Як протистояти балістичним ракетам?

— За допомогою зенітно-ракетних комплексів (ЗРК) з можливістю протиракетної боротьби. На жаль, союзники не забезпечили цього року своєчасного постачання нам всього необхідного в даному ракурсі. Ми докладаємо максимум зусиль, розгортаючи випуск зенітних засобів на власних підприємствах ВПК.

У нас є можливості щодо розробки озброєнь, які працюватимуть по літальних апаратах противника на малих висотах, також йдуть розробки ЗРК у більш серйозному напрямку — середнього та великого радіуса дії. Питання часу, коштів та ефективної організації роботи.

Допомога з боку західних союзників полягає, зокрема, у тимчасовому постачанні (на зимовий період) необхідних засобів оборони. Також триває робота щодо інтегрованої розробки ЗРК. Наприклад, беруться елементи радянських ЗРК та інтегруються з певними ракетами.

— А що це за регіональна ініціатива щодо підтримки української ППО?

— Розпочали львів’яни. Вони розробили систему, наближену до можливостей німецької зенітної самохідної установки (ЗСУ) Gepard. Приватні підприємці (айтівці) вклали 30 мільйонів у відповідні розробки. Намагаються збільшити кількість коштів, що виділяються на появу відповідних самохідок.

Вважаю, що всім громадам слід допомагати комплектації мобільних гуртів, що захищають наше небо. Оснащувати відповідні машини великокаліберними зенітними кулеметами, малокаліберними зенітними гарматами. Допомагати засобами виявлення цілей (особливо у нічний час), засобами супроводу – для покращення ефективності дій вогневих засобів, що входять до мобільної групи. Мова йде про постачання прожекторів, тепловізорів, лазерних указок, невеликих локаційних станцій. Раджу територіальним громадам зв’язуватися з керівництвом частин ППО, ТРО і уточнювати їхні потреби, максимально підвищуючи ефективність дії мобільних груп.

А кожному громадянинові рекомендую встановити додаток "єППО". І відстежувати ворожі об’єкти (одне натискання кнопки), скидаючи інформацію (друге натискання кнопки) найближчому підрозділу ППО.

Важливою є допомога як державних структур, так і будь-якого українця.