"Думаю, вже цього року": Ілля Пономарьов про подію, яка запустить процес зміщення путіна

Політик розповів "Телеграфу", як в рф можна демонтувати режим і чому там поки що немає масових бунтів

Серед найбільш обговорюваних тем щодо змін у росії на тлі війни в Україні особливе місце посідає питання "палацових переворотів". Крім різноманітності думок всіляких експертів з цього приводу додають олії у вогонь чутки про хворобу диктатора рф путіна, його двійниках, тертях серед його найближчого оточенням та інше.

Чи можлива зміна влади в сьогоднішній росії і як це може відбуватися, "Телеграф" розпитав Іллю Пономарьова, екс-депутата Держдуми рф, опозиціонера та натхненника "З’їзду народних депутатів росії".

У першій частині інтерв’ю політик розповів, як можуть далі розвиватися події після рейду РДК на російську територію, чи сильно ця акція добровольців вдарила по путіну і які проблеми кремля розкрив цей інцидент.

Пропонуємо до вашої уваги другу частину інтерв’ю з Іллею Пономарьовим.

"Звичайно, російська еліта хоче замирення із Заходом"

— Минулого тижня олігарх Олег Дерипаска різко висловився про економічний курс кремля. Як слід розуміти цю заяву — між елітами росії та кремлем починаються якісь тертя? До чого вони можуть призвести?

— Тертя не починаються. Олег Дерипаска з самого початку цієї "спецоперації" жодного разу не ставив під сумнів політичну доцільність всього цього. Але від початку говорив, що це будуть економічно самогубчі дії. Він говорив про це послідовно з перших днів війни. Жодної сенсації тут немає, він продовжує говорити те, що говорив завжди.

Це повністю відображає настрої російських бізнес-еліт та всього економічного блоку уряду. І не лише, до речі, економічного, а взагалі уряду. Вони вважають, що це велика проблема, адже з ними не порадилися, коли розпочинали війну. Вони виконують накази та вказівки першої особи (путіна. — Авт.) і є лояльними їй. Тобто так само, як і Дерипаска, зберігає свою лояльність. Зрозуміло, вони кажуть, що проблеми наростатимуть, тож хлопці, давайте щось із цим робити.

— Зараз багато говорять про "палацові перевороти" в росії. За яким все-таки сценарієм змінюватиметься влада в рф?

— Розумієте, щоб був якийсь переворот і таке інше, необхідно, щоб виникла політична альтернатива. Якщо не путін, то кіт (мем про кота з’явився в рунеті після виникнення зображення путіна з котом і став жартівливою альтернативою передвиборчій тезі путінської партії "Єдина росія" — "Якщо не путін, то хто?". — Авт.). Тобто, куди треба "перевертатися", хто стане керівником, якою буде система.

Звісно, російська еліта хоче замирення із Заходом. Безперечно. Але вони мають для цього знайти власне політичну альтернативу, а її на даний момент немає. Чому ми й займаємось "З’їздом народних депутатів" — рівно для того, щоб створити політичну альтернативу, яка б була всім зрозуміла, яка була б визнана Заходом.

І після визнання Заходом буде визнання російською елітою того, що така політична альтернатива існує. У той момент, коли така альтернатива стане наочною, тоді можна очікувати якихось дій.

Я думаю, що зрештою буде рух процесу зверху та знизу. Тобто, щоб переворот був успішним, необхідно, щоб були збройні сили. А зараз збройні сили є лише у нас — відповідно у складі української армії (легіон "Свобода Росії". — Авт.). Якихось інших немає.

Таким чином, щоб будь-які політичні зміни стали успішними, необхідно, щоб ці два процеси зійшлися в одній точці. Вважаю, що чиста спроба зробити щось знизу без того, щоб щось було зверху, є теж нереальною. Тому стоїть завдання дати цю політичну альтернативу. Це я вважаю взагалі найважливішим першочерговим та практичним завданням, яке перед нами стоїть.

— На вашу думку, що на сьогоднішній день не так з опозицією в росії, адже за Конституцією рф (31 стаття) громадяни можуть збиратися без обмеження кількості учасників мітингів? Що має таке трапитись, щоб на Червону площу, скажімо, вийшов мільйон демонстрантів?

— А навіщо їм виходити туди? Що там зробить мільйон беззбройних демонстрантів на площі? Нічого.

— Мільйон людина це все одно ж сила…

— Вони нічого не зроблять, і все це чудово розуміють. Перше, що потрібно зробити, — роздати людям зброю. Тоді вони вийдуть. А без того не вийдуть. Тому спочатку має виникнути в москві збройний підрозділ, а тоді до нього приєднаються люди, що виходять. А просто виходити, щоб їх кийками розігнали, пов’язали і кинули в в’язницю, то зараз вже люди точно знають, що це ні до чого не призводить. Тож вони й не виходять.

— Наскільки можуть бути масовими антипутінські протести у регіонах росії? У цьому ключі можна згадати Хабаровськ (де протест тривав багато місяців, а людей без зброї не чіпала навіть поліція), акції протесту проти мобілізації на Кавказі тощо.

— У Хабаровську вони нічого й не домоглися. Це якраз є додатковою ілюстрацією. У соціологів є термін — "Синдром вивченої безпорадності". Тобто люди знають, що вони виходять, і нічого не відбувається. Ось це основна проблема. Саме тому я й кажу, що питання збройного опору (у росії. — Авт.) є ключовим.

— Скільки часу на цей процес може знадобитися (зміни на рівні еліт, активізація опозиції рф, включення військового чинника)?

— Усе залежить від ситуації на фронті. Чим гірше буде російській армії на фронті, тим швидше почнуться зміни всередині самої росії. Я вважаю, що тригерною подією буде вхід української армії до Криму. Думаю, цього року це станеться, і після цього слід очікувати на різку активізацію в росії.