"Партизанський рух в рф зростає": Ілля Пономарьов - про рейд на Брянщину, шок в росії та прорахунки путіна
- Автор
- Дата публікації
- Автор
В інтерв’ю "Телеграфу" політик розповів, як кейс добровольців розкрив слабкі місця путінського режиму
Зухвале повернення добровольців РДК (Російський добровольчий корпус) з України на батьківщину в росію застав зненацька кремль. Так само як і розкрив деякі системні проблеми влади рф, оголивши її слабкі місця.
"Телеграф" запитав у Іллі Пономарьова, екс-депутата Держдуми рф, опозиціонера і натхненника "З’їзду народних депутатів росії", як далі розвиватимуться події після рейду РДК на російську територію, наскільки сильно акція добровольців вдарила по путіну і з якими серйозними проблемами зіштовхнувся кремль.
Пропонуємо до вашої уваги першу частину інтерв’ю з Іллею Пономарьовим.
"російські військові взагалі не готувалися до того, щоб боронити територію рф"
— Як далі може розвиватися ситуація після прориву РДК у Брянську область росії?
— Поза сумнівом зростатиме кількість людей, які приходять у російський партизанський рух і записуються до російських загонів. В росії розвиватиметься параноя і надалі. Зараз вже видно тренд, і вони (силовики росії. — Авт.) збираються взагалі все, що можна "вішати" на прихильників російських націоналістів, — всілякі "гріхи".
Співчуваю колегам, але з іншого боку для руху загалом це добре. Тому що вони зараз будуть замість того, аби шукати реалізаторів тих чи інших актів і дій, усіх складатимуть в один "кошик". Не проводячи жодних розслідувань.
— Наскільки загалом сьогодні російське суспільство готове зі зброєю в руках йти проти путіна?
— Немає такого в даному сенсі поняття як "російське суспільство". Існують різні групи населення, різні люди. Партизанський рух зростає. Може комусь хотілося б, щоб воно росло швидше, проте воно зростає повільно, але вірно.
Щодня відбуваються якісь атаки на території росії. Тож це все трапляється, і це добре. Так само ростуть і російські загони на території України. Це теж добре, отже, опір наростає.
Але те, що воно не є масовим з точки зору російського суспільства, мені здається, це вже очевидно. Воно й не буде масовим, і ніколи збройний опір не був масовим у жодній країні світу.
— Оцініть реакцію путіна на рейд РДК на Брянщину. Він скасував свою поїздку до Ставропольського краю, скликав нараду Ради безпеки росії, записав якесь марення про "позбавлення історичної пам’яті, історії, мови"…
— Це шокова реакція, і природа цієї реакції добре зрозуміла. Тому що в кремлі добре розуміють, що Захід забороняє Україні заходити на територію росії, зумовлюючи цим свою військову допомогу. Мовляв, ми вам допомагаємо, щоби ви звільняли свою територію, але не вторгалися на територію росії.
Тому російські військові взагалі не готувалися до того, щоб боронити російську територію. Тобто, Захід для них є гарантом. А тут, взялися росіяни, прийшли росіяни, і росіянам же не може Байден сказати, хлопці, ви туди не ходить. Правильно (сміється)? Отже, це росіяни, які звільняють російську територію.
Тож для них (влади рф. — Авт.) це новий феномен. Вони спочатку явно думали, що то українці, потім зрозуміли, що це не українці, а росіяни. І тут ще не зрозуміло, що з цього краще. Оскільки якби це були українці, вони могли б підняти істерику з тими самими американцями про те, що громадяни України порушують їхні вказівки. А з погляду росіян це зробити неможливо. Тому доведеться відповідно готуватись. З цієї причини вони і Радбез збирали.
"путін сам повинен себе бити об стінку"
— Чи можна вважати потужним провалом правоохоронної та військової системи рф той факт, що РДК проникла до росії? Адже пряме завдання силовиків та армії путіна – охорона держкордону та правопорядку.
— Звісно, це повний провал. Бо путін буквально за три дні до цього дав вказівки посилити охорону кордонів. І наочно продемонстровано, що жодної охорони жодного кордону взагалі немає. Ще раз говорю, вони не готувалися до цього. Вони вважали, що українці не підуть, до цього взагалі не готувались. Немає лінії фронту вздовж кордону. У них лінія фронту лише на території України, а кордон жодним чином не прикритий.
Тому, якщо вони до цього, загалом кажучи, віднесуться серйозно, то повинні будуть велику кількість сил відволікти від, наприклад, Донбасу і почати розташовувати ці сили вздовж кордону.
Тому що, припустимо, РДК це маленький підрозділ, а легіон "Свобода росії" — великий. З такими силами, які мають (прикордонники рф. — Авт.) уздовж кордону, легіон може взагалі до москви хоч зараз дійти, і вони його не зможуть зупинити. Оскільки вони не мають жодних сил прикриття.
— Наскільки щільно взаємодіє РДК із ЗСУ? Глава РДК Денис Капустін днями заявляв західним ЗМІ, що влада України знала про підготовку рейду.
— Дивіться, тут є питання щодо термінології. Тому що РДК у грудні отримав статус підрозділу у складі Міжнародного легіону. Отримавши статус підрозділу, безумовно, у них є командування легіону, є командири, що курирують, які не могли не знати про цю акцію. Інакше це просто самоволка.
Очевидно, що Капустін когось поінформував з-поміж військового командування за своїм ланцюжком. Але те, що про це не знало найвище командування, то напевно. Відповідно, вони про це голосно заявляли. Не думаю, що найвище командування, а тим більше політичне керівництво України, дало б на це добро. Тому що вони саме цього побоюються. І ще раз скажу: є ця американська позиція.
Тому навряд чи вони йшли б на такий ризик. Але якщо взяти всю українську військову машину, не скажу, що вона анархічна, проте в ній велика кількість повноважень делегована вниз.
Таким чином, певний командир середньої ланки дав на це добро. Саме середньої ланки, а не якийсь великий начальник.
— Якщо говорити про склад РДК, то йдеться про ультраправих. Чи не бачите ви ризику, що російська пропаганда використовує це для роботи на західну аудиторію?
— Дивіться, а які це ультраправі націоналісти, українські? Це російські ультраправі. Це, вибачте, наші неонацисти (сміється). До кого питання? Це путін сам там повинен бити себе об стінку. Хай він собі це у дзеркало скаже. Це його люди, а не України. Вони громадяни якоїсь країни?
— Громадяни Росії.
— Ну ось. До кого тоді питання?..
Другу частину інтерв’ю з Іллею Пономарьовим читайте на "Телеграфі" найближчим часом.