Михайло Федоров: “Від скорочення 80 тисяч чиновників в державі нічого не зміниться. Стане тільки краще!”

Голова Мінцифри в ексклюзивному інтерв'ю "Телеграфу" розповів, з якими кіберзагрозами стикнулась Україна в умовах повномасштабної війни

Після повномасштабного вторгнення росії багатьом нашим громадянам довелось виїхали за кордон, де вони стикнулись з європейською бюрократією і змогли оцінити якість українських електронних сервісів. У багатьох країнах світу досі з подивом дивляться на нашу Дію, не вірять що застосунок у смартфоні й справді може замінити паспорт та купу інших документів та сервісів.

Диджиталізацією нашого життя займається Міністерство цифрової трансформації, яке створили у 2019 році з приходом до влади Володимира Зеленського. Очолив його на той час 28-річний Михайло Федоров, ставши наймолодшим керівником міністерства в історії незалежної України.

"Телеграф" поспілкувався з Михайлом Федоровим, який, крім іншого, обіймає посаду віцепрем'єра в уряді, дізнавшись, які плани є у Мінцифри на майбутнє та з якими кіберзагрозами стикнулась Україна в умовах повномасштабної агресії північного сусіда.

"Не буде ситуації, коли ворожі війська відріжуть від зв’язку всю країну"

— У 2019 році ви сказали, що "роль кібербезпеки сильно перебільшена і реальних кейсів таких загроз немає". Що можете сказати про це зараз? Чи змінилась ваша думка?

— Моя відповідь проста — пройшло вже 7 місяців повномасштабної війни, а наші державні сервіси працюють, реєстри теж. Навіть більше — зараз ми продовжуємо інвестувати у посилення кібербезпеки та практично щотижня запускати нові цифрові сервіси.

Зазначу, що повномасштабне вторгнення в кіберпросторі розпочалося ще у листопаді-грудні минулого року. Тоді були масштабні кібератаки на урядові сайти, фішингові атаки, спроби отримати доступ до базових реєстрів й таке інше. Але ми вистояли і зараз не тільки захищаємося у кіберпросторі, але і атакуємо у відповідь.

— Після глобальної хакерської атаки 14 січня в мережу злили великий масив даних. Спеціалісти з кібербезпеки впевнені, що дані є реальними, а не фейковими. Підозрюють, що зламали та злили базу даних Дії. Розкажіть, що тоді відбулось і чи дійсно це були реальні дані? Чи може такий витік повторитись?

— 14 січня атакували урядові сайти, однак до базових реєстрів хакери доступ не отримали. Хочу підкреслити, що Дія не зберігає персональні дані, застосунок не має власного "реєстру даних", а лише відображає дані про людину з уже існуючих державних реєстрів. Наприклад, реєстру Пенсійного фонду, водійських посвідчень, страховок і таке інше. Війна продемонструвала, що такий підхід до архітектури Дії мінімізує ризики для нас. Кібератаку 14 січня можна назвати "розвідкою боєм" — дійсно, ФСБшні хакери зробили дефейси урядових сайтів (замінили головну сторінку. — Авт), однак жодних витоків сенситивних даних не було.

Кібервійна йде постійно, ми розуміємо виклики та ось вже восьмий місяць ефективно на них реагуємо.

— Секретар РНБО Данілов підкреслював, що до масштабної війни ми почали готуватись декілька років тому. 24 лютого і потім, коли російські війська були під Києвом, прості громадяни були відверто здивовані, що і мобільна мережа, і інтернет вистояли. Чи можете ви зараз розповісти про підготовку в цьому напрямку та про те, які механізми дозволили втримати контроль над мережею?

— Для того, щоб виключити звʼязок одразу по всій країні, треба знищити всю телеком-інфраструктуру. Такий сценарій неможливо уявити. Нас рятує децентралізація. Наприклад, в Україні є близько сотні ключових інтернет‑провайдерів, які покривають територію фіксованим інтернетом. Є ключові оператори мобільного звʼязку.

Звичайно, страждають міста, де ведуться активні бойові дії — там росіяни знищують телеком-інфраструктуру. А тікаючи, традиційно мародерять — крадуть буквально все: сервери, акумулятори, джерела безперебійного живлення, генератори тощо. Наші працівники телеком-сфери — герої, вони дуже швидко відновлюють базові станції на деокупованих територіях, відновлюють оптичні мережі. А поки триває цей процес, резервний зв'язок забезпечують Старлінки.

Тому можу запевнити, не буде ситуації, коли ворожі війська відріжуть від зв’язку всю країну.

— Наразі "задля безпеки громадян" закриті майже всі реєстри. Коли нарешті відкриють бодай ті реєстри, які критично не впливають на нацбезпеку?

— Насправді майже всі реєстри відновили свою роботу і забезпечують нормальне функціонування держави та надійний захист даних наших громадян.

Якщо говорити про публікацію відкритих даних, то ми робимо все можливе аби якомога швидше відновити доступ до всього об’єму інформації, адже Україна до повномасштабної війни була одним з європейських лідерів у сфері відкритих даних. Наприклад, Естонія лише з першого жовтня цього року зробила доступним свій бізнес реєстр, у нас же він публікувався у формі відкритих даних ще з 2020 року.

1 серпня ми відновили роботу Єдиного державного веб-порталу відкритих даних. Вже зараз доступна найбільш затребувана суспільством інформація про медицину, екологію та багато інших наборів відкритих даних. Разом з тим ми розуміємо, що поки що публікувати інформацію про критичну інфраструктуру, інформацію про тимчасово окуповану територію та осіб, які вимушено на ній залишились, небезпечно, як загалом для інтересів національної безпеки так і для життя та здоров’я наших громадян. Тим не менш ми щодня працюємо над тим аби якомога більше інформації у формі відкритих даних ставала доступною для наших громадян та бізнесу який працює на відкритих даних. Тобто ми тільки "за" те, щоб відкривати нові реєстри.

— В найближчі місяці це відбудеться?

— 100%! Розвиток відкритих даних завжди був пріоритетом Мінцифри і залишається ним. Ми взагалі ставили собі за мету потрапити у топ-3 країн світу за відкритістю даних. І ми поступово йдемо до неї. Наприклад, минулого року зробили публічною фінансову звітність компаній. Це рішення викликало багато дискусій, зокрема і всередині держави, передусім з боку не зовсім відповідального бізнесу Але в результаті ми отримали низку журналістських розслідувань на основі цього набору, в тому числі і про "трубу Медведчука". Крім того відкриття фінзвітності надало можливість потенційним закордонним інвесторам детальніше вивчати ринок, антикорупційні органи можуть легше ознайомитись з результатами діяльності компанії, і не лише це.

— До речі, щодо інвестицій. У серпні здійнявся галас через покупку "Київстаром" (належить російській Альфа-груп) сервісу Helsi, який, по суті, є головним оператором медичних послуг в Україні. Як оцінюєте цю угоду та чи є гарантії, що особисті дані українських пацієнтів не потраплять до росії?

— Правила захисту персональних даних в медичній сфері є одними з найконсервативніших. І це правильно, оскільки це дуже сенситивна інформація. До того ж, якщо є будь-який натяк на витік персональної інформації, Держспецзв’язок і СБУ оперативно реагують. Саме вони працюють з сервісами, які взаємодіють з медичними реєстрами.

"За три місяці 17 шкіл, з якими ми співпрацюємо, навчили понад 1000 пілотів дронів"

— Ваш флагманський проєкт — "Армія дронів". На якому етапі він зараз, що очікуємо побачити умовно через рік?

— Спільно з Генштабом ми порахували, скільки та яких дронів нам потрібно на всю лінію фронту. Важливо розуміти, що наразі ми маємо близько 2470 км фронту, але є ще декілька рівнів в глибину. Найчастіше використовуються дрони з дальністю польоту до 3 км, які в режимі реального часу вздовж всієї лінії фронту знімають та передають інформацію в командні центри. Ми порахували, що таких дронів треба близько 10 тисяч.

Також потрібно орієнтовно 250 "пташок", які будуть літати на 2, 3, 4 лінії фронту (10—120 км). Ми розуміємо, що якісь з них отримують пошкодження, якісь ми можемо втратити й так далі. Тому ми повинні мати резерв таких "пташок", а також приділяти увагу навчанню пілотів, щоб менше втрачати безпілотників (це окремий наш проєкт "Армії дронів"). За три місяці 17 шкіл, з якими ми співпрацюємо, навчили понад 1000 пілотів дронів.

— Скільки є зараз?

— Завдяки проєкту "Армія дронів" ми вже законтрактували більше тисячі дронів різної дальності польоту (в тому числі 3 та 4 ліній фронту). На це витрачено близько 2 мільярдів гривень — це недержавні кошти, які залучено шляхом фандрайзингу через платформу UNITED24.

Перша задача, яку ми ставили перед проєктом, — закрити потребу ЗСУ в 200 розвідувальних пташках, які літають в глиб лінії фронту. Ми її вже виконали, наразі ці дрони вже куплені. Далі ми хочемо рухатись в напрямку ударних дронів.

— Мова йтиме виключно про закупку імпортних дронів чи й про стимулювання українських виробників?

— У нас простий і зрозумілий підхід — все, що можна купити тут і зараз, — ми купуємо. Звісно, ми зацікавлені в розвитку власного виробництва, але тоді ми можемо втратити дорогоцінний час і, відповідно, людей.

Можу сказати, що ми співпрацюємо з українськими виробниками ударних дронів. Наприклад, одного разу на полігоні зібрали 8 наших виробників, поставили перед ними російський танк і дали певне завдання щодо його знищення. Після проходження бойового "випробування" 4 компанії відсіялись, а 4 ми відібрали, й тепер закуповуємо в них ударні дрони. Для компаній це певний крок вперед, оскільки вони отримують контракти, по суті, від держави й можуть планувати свої фінансові показники, закуповувати обладнання, матеріали та інвестувати у виробництво. Ми ж отримуємо дрони власного виробництва, що в умовах війни точно є таким собі win-win. Але підкреслю, що мова йде виключно про кошти, які ми залучили в рамках платформи UNITED24, завдяки колаборації з зірками, брендами тощо. Це не гроші з бюджету.

Співпраця з вітчизняними виробниками проходить у форматі живого акселератору: виробник придумав ідею, зробив пілот і показує нам на полігоні. Якщо справляється із задачами, то далі військові тестують цей продукт. Якщо вони його схвалюють і кажуть, що він дійсно буде потрібний, то ми вже збираємо на це кошти та закуповуємо. Шанс проявити себе є у кожного виробника, головне, щоб продукт був якісний та потрібний.

— Чи вважаєте ви такий процес ефективним з точки зору часу, бюрократії?

— Коли танки були під Києвом, то жодної бюрократії не було, а зараз вона починає з’являтись. У нас є рекомендації, як пришвидшити процес у рамках цього акселератору. Треба прийняти певні нормативні акти.

У нас є амбітна задача до кінця року створювати по 2 тисячі дронів-камікадзе українського виробництва щомісяця. Ми вже дійсно багато вивчили в напрямку ударних дронів та зокрема дронів-камікадзе. Вважаю, що наші задачі є цілком реалістичними. Враховуючи, що росія почала відкриту мобілізацію, нам треба масштабувати виробництво, щоб на кожних кілька мобілізованих у нас був дрон-камікадзе, який знищуватиме ворога і зберігатиме життя українцям.

— Багато українців через Дію подавали заявки на відшкодування за пошкоджене майно, однак жодної інформації бодай про одну виплату я не знайшов. Чи відомо вам, на якій стадії зараз цей процес?

— Зараз буде у другому читанні прийматись законопроєкт № 7198 який буде нормативно пояснювати процедуру відшкодування, а також забезпечувати фінансування процесу. Разом з Міністерством інфраструктури ми створили реєстр, куди ці заявки потрапляють. Туди ж місцева влада та представники комісій, які перевіряють обʼєкти, можуть додавати свої коментарі та верифікувати пошкодження.

— Надворі жовтень, люди переживають, що багатьом мешканцям пошкоджених будинків просто ніде жити.

— Ми це розуміємо і намагаємось пришвидшити процес. Щодо багатоквартирних будинків, то на тій же платформі UNITED24 ми маємо окремий збір за напрямом Відбудова України, де вже зараз зібрано 411 млн гривень. Ми звернулись до Мінрегіону з пропозицією за ці кошти відремонтувати житлові будинки. Мінрегіон разом з владою регіонів відбере об'єкти для відбудови, які за незначний термін можливо зробити придатними для проживання. Наразі відібрали 15-20 будинків. Для розуміння: 20 будинків — це трохи менше ніж 4 тисячі жителів, які до нового року зможуть повернутись до власного житла.

— Ви проводите політику цифровізації державного апарату. Яка кількість чиновників скоротилась за цей час?

— Складно відповісти. У мене складається враження, що попри цифровізацію державний апарат тільки зростає. Взагалі у держави є цікава властивість до регенерації. Я б сказав, що цифровізація пришвидшила процес прийняття рішень там, де це не потребує участі людини. При цьому процес створення нових робочих місць в апараті не зупиняється, як би парадоксально це не звучало.

Навіть коли за декілька років всі державні послуги стануть автоматичними, кількість чиновників, можливо, все одно буде зростати. Тут, на мою думку, потрібно повністю змінити філософію роботи державного апарату.

Вважаю, що нам треба ставити ціль – мати найменшу кількість чиновників на 100 тисяч населення. Прибрати державне регулювання там, де воно не потрібно, та й взагалі зменшити роль держави в економіці — приватизувати всі державні підприємства та віддати на приватизацію державну нерухомість. Лише дві останні дії призведуть до зменшення апарату на 80 тисяч чиновників. Тобто, вдумайтесь, якщо прибрати 80 тисяч чиновників, то в державі нічого не зміниться, стане тільки краще!

Хоча цей напрямок — не наша зона відповідальності, ми розробили певний концепт бачення такої трансформації.. Зараз всі міністерства проводять самоаудит, доповідають прем’єру, а далі, на основі результатів цих аудитів буде створено дорожню карту щодо трансформації держави в цілому. Побачимо, до чого це призведе.

"Врятувати митницю від корупції може лише цифровізація"

— Цифровізація митниці — міф чи реальність? Що заважає цьому процесу?

— Наразі на 90% у нас готова послуга розмитнення авто через Дію, а це послуга на митниці, де завжди була корупція. Зараз митник "на око" оцінює вартість авто, і в залежності від цієї цифри платиться мито та інші податки. Звісно, митник за хабар може занизити вартість того чи іншого авто, тому ми хочемо цю процедуру максимально спростити. Тільки цифровізація допоможе побороти корупцію у цій сфері.

Для запуску такої послуги в Дії ми чекаємо прийняття відповідного законопроєкту. Він поки не прийнятий, але комітет Верховної Ради обіцяє, що найближчим часом процес буде запущено. Для простого українця там дуже крутий і зрозумілий сервіс: вбиваєш критерії по авто, подаєш заявку, проїжджаєш митний пост і потім вже платиш мито. Аналогічно постанова на облік відбуватиметься в Дії. Не треба комунікувати з митником, їздити в сервісний центр МВС і так далі — це все буде в минулому.

В цілому врятувати митницю від корупції може лише цифровізація. Однак бюрократія гальмує процес, і на митниці є багато тих, кому наші ідеї та підходи не подобаються.

— Вашою роботою дуже задоволений президент. Непублічно у політикумі інколи говорять про ваше можливе призначення прем’єр-міністром. Чи пропонували вам крісло голови уряду?

— Ні, таких розмов не було і планів таких у мене теж немає.

— Після повномасштабного вторгнення іноземні замовники почали відмовлятись від замовлень та майбутніх контрактів з українськими ІТ-компаніями та спеціалістами. Чи можуть певні державні гарантії або інші рішення влади вплинути на цей процес?

— Спілкуючись з ІТ-ринком, ми бачимо, що є серйозна потреба у відрядженнях, щоб вони могли їхати за кордон і там своєю енергією особисто запевняти замовників, що Україна живе, з бізнесом все гаразд і треба збільшувати замовлення. Наразі розроблено та запропоновано прозорий інструмент, як представникам ІТ-сектору відправляти своїх працівників за межі країни. Поки постанова Мінекономіки про єВідрядження не підписана прем’єром, вона доопрацьовується. Але я впевнений, що при наявності можливості проводити очні зустрічі за межами України ІТ-бізнес сам чудово впорається з проблемами і зможе довести свою позицію замовнику краще, ніж будь-які державні гарантії чи заклики.

Втім, на прохання представників наших ІТ-компаній ми спілкувались з відомими брендами, писали листи, де підкреслювали, що країна працює, що держава готова забезпечити relocate (переміщення бізнесу) і всіляко підтримати бізнес. За перше півріччя ІТ-галузь зросла на 23%, якщо порівнювати з 2021 роком. І це в умовах війни!

Зараз треба додати їй мобільності, але під час війни та в умовах мобілізації є об’єктивні фактори, які впливають на галузь. І ці фактори не завжди залежать від нашого бачення.

— Яка ситуація з проєктом IT-Generation? (Програма Мінцифри, яка дозволяє її учасникам безкоштовно отримати ІТ-освіту. — Авт.).

— З цього тижня (розмова відбулась 3 жовтня. — Авт.) вже починається навчання. Ми отримали 200 тисяч заявок від 50 тисяч українців. До початку повномасштабної війни планувалось, що за бюджетні кошти ми навчимо 10-15 тисяч людей, але зараз бюджет направляється на захист держави, тому для фінансування програми ми залучили донорські кошти. Планувалось на першому етапі набрати тисячу студентів, але вийшло майже дві тисячі. І зараз плануємо новий етап відбору кандидатів, оскільки охочих "увійти в ІТ" дійсно багато. Завдяки донорам будемо масштабуватись.

Для розуміння: у 2021 році для органічного розвитку галузі не вистачало близько 50 тисяч спеціалістів.

— В перші місяці після вторгнення ситуація змінилась — вакансій стало набагато менше, а от бажаючих — навпаки…

— Зараз можемо констатувати, що ринок відновлюється. Більшість адаптувались до повномасштабної війни, забезпечили комфортні умови праці, знайшли нові контракти. Але ми бачимо велику перспективу для галузі, й одна із задач Мінцифри — стимулювати появу спеціалістів. Цілком спокійно ми можемо мати не 300, а 500 тисяч ІТ-спеціалістів. Робочих місць буде достатньо.

— Нещодавно Мінцифри отримало задачу відцифрувати механізм роботи з гральним бізнесом. Розкажіть детальніше, яким чином буде відбуватись регуляція ринку?

— Регуляцією ринку і надалі займатиметься КРАІЛ, однак ми хочемо максимально автоматизувати процес видачі ліцензій, щоб мінімізувати людський фактор. Не буду робити гучних заяв, скоро все стане відомо.