Путінський світовий устрій ламається, і рф може піти далі України — військовий експерт Сергій Згурець

Відомий український військовий експерт Сергій Згурець спеціально для "Телеграфу" проаналізував останні заяви з Кремля та ситуацію з постачанням зброї для України.

Тиждень відзначився низкою важливих подій у рамках російсько-української війни. Відбулася третя зустріч міністрів оборони країн НАТО та союзників у рамках формату "Рамштайн".

Проникли дані, що Кремль змінює стратегію щодо України, вирішивши анексувати території. Все спекотніше стає на Донбасі, гаряча стадія битви за який триває вже майже два місяці.

Про це і не тільки директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express, військовий експерт Сергій Згурець – в інтерв’ю виданню "Телеграф".

Про "Рамштайн" та трансформацію НАТО

– Як оцінюєте підсумки третьої зустрічі у форматі "Рамштайн"?

– Результати "Рамштайн-3" трохи менш оптимістичні, ніж ми очікували. Але якщо ви уважно переглянете прес-конференцію голови комітету начальників штабів США Марка Міллі та міністра оборони США Ллойда Остіна, яка є на сайті Пентагону, то побачите багато цікавого. Зокрема, складається враження, що від нас не було запитів, про які говорив радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.

Жодних двох тисяч БМП, тисячі 155-мм гаубиць, 300 реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) тощо.

Міллі запевнив, що розмовляв із головкомом ЗСУ Валерієм Залужним та отримав списки – офіційні запити українського Міноборони. За його словами, замість запитуваних 10 артилерійських дивізіонів було доставлено 12, замість запитуваних 200 танків — 237 танків, замість 100 БМП — більше 300 і так далі.

Головний результат "Рамштайну-3" – країни Заходу під керівництвом США продемонстрували, що готові надавати Україні допомогу. З погляду наших політиків вона йде повільніше, ніж хотілося б. Але тут якраз важливий активний діалог між українською та американською стороною, а також між європейцями. Тому що є певний дисонанс у твердженні того самого Подоляка, ніби ми просимо більше, а отримуємо менше – і офіційних даних Пентагону.

– Делегацію України, включаючи президента, запрошено на саміт лідерів країн НАТО, який відбудеться в Мадриді 29-30 червня. Які очікування від цього саміту?

– Саміт НАТО пов’язаний із формуванням нової стратегії Альянсу щодо захисту своїх інтересів. Обговорюватиметься включення нових членів – Фінляндії та Швеції (але тут є проблеми з позицією Туреччини). На саміт запрошено також Україну, Грузію та Японію. Буде формуватися нова вісь безпеки: від північних країн (шведи, фіни) — і далі, до тих регіонів, які можуть стримувати дії росії (насамперед, Україна, меншою мірою — Грузія).

Бачимо варіант зворотної реакції на дії рф. Раніше путін неодноразово говорив, що НАТО нібито загрожує росії. Насправді, як бачимо, саме рф є головною загрозою для всього світу. І питання трансформації, посилення НАТО пов’язане з необхідністю захисту всіх європейських країн – з більш прагматичним ставленням до питань безпеки. Ідеться про збільшення витрат на оборони, про прийняття нових членів, про більшу кількість військ безпосередньо в Європі, що вже реалізується, про нові програми з закупівлі озброєнь, про більш ефективну координацію дій.

У цьому процесі, звичайно, є місце і для України, яка є важливим елементом загальної безпеки.

І тут заява генсека НАТО Столтенберга про те, що партнери готові допомагати переведенню нашої армії на стандарти Альянсу, включно з постачанням відповідного озброєння – явний натяк на те, що натовці зацікавлені у посиленні бойових можливостей України. Що перетинається з тими речами, які промовлялися в рамках "Рамштайну" та передбачені ленд-лізом.

Зараз ми в одному човні з європейцями та американцями.

Питання, щоб передній рубіж оборони, який тримає Україна, був адекватно підтриманий і європейськими країнами. Допомога британців, поляків – суттєва, американців – домінуюча. Але, як я вже зазначав, важливо досягти чіткішої взаємодії української влади з американськими та європейськими партнерами в рамках того, що саме нам необхідно і в яких кількостях. Щоб не було такого, що Подоляк говорить про одну кількість озброєнь, а на столі генерала Міллі – інші списки.

Що "за" та "проти" нас у битві за Донбас

– Як росіяни змінили тактику на четвертому місяці війни?

– З 19 квітня розпочався другий етап цієї "спецоперації", яка базується на підходах повтору стратегії радянської армії. Короткі логістичні "плечі" для постачання бойової техніки та боєприпасів. Ставка на артилерію та авіацію. Продавлювання існуючої лінії оборони.

Перша частина операції спиралася на надію на швидкий прорив української оборони. У хід пішли різні підрозділи, які мали забезпечити захоплення Києва, а також якомога більшої кількості регіонів. Успіх росіяни мали під час захоплення півдня нашої країни. Це була найбільш підготовлена операція.

Щодо Києва, Сум, Чернігова – там все готувалося не так ретельно. Як наслідок, отримавши тверду відсіч, росіяни відступили.

Тепер ситуація інша. Вони роблять ставку на постачання боєприпасів та озброєння залізничними шляхами. Намагаються скоротити ризики логістичного забезпечення.

У хід йде артилерія, після чого застосовується жива сила, якої вже не так багато. Тому запроваджуються резерви.

– З яких джерел росія їх черпає?

– Російська армія поповнюється контрактниками, резервістами, призовниками. Коли ми говоримо про поповнення за рахунок мобілізації з так званих "ДНР" та "ЛНР" – це лише одна із складових і не найзначніша.

Нам на руку грає жорстка система управління російськими військами (контроль, багато бюрократії), а також низька ефективність батальйонно-тактичних груп – наслідки слабкої підготовки особового складу. Проти нас – значна перевага у живій силі та озброєнні (артилерія, авіація) з боку супротивника. Що дозволяє росіянам просуватися за низкою напрямків.

– Як розвивається битва за Донбас?

– З 19 квітня, з другої фази операції рф, головна ставка зроблена на захоплення Донецької та Луганської областей в їх адміністративних межах. Темпи реалізації завдання раз у раз відсуваються. Наразі спроби окупантів оточити наші війська на Донбасі великими клинами не мали успіху. Поки що все зосереджено навколо захоплення Сєвєродонецька з наступним виходом до Лисичанська.

У цьому відбувається нарощування сил противника на Ізюмському напрямі, на Попаснянському напрямі.

Але й наші резерви до цього регіону перекинуто. Тож протистояння у цій зоні триватиме.

путінський новий світовий порядок ламається

– З росії звучать дедалі жорсткіші заяви. Той самий путін прямо заявив, що хоче захоплювати нові землі як Петро I . Виходять різного роду "програмні статті" на цю тему, обговорюються ті чи інші варіанти анексії. Про що це каже?

– Реальна ситуація в рф показує, що 60-70% населення підтримує стратегію путіна, пов’язану з веденням бойових дій проти України. Економічні наслідки санкцій росіянами поки що не відчуваються. За останні три місяці росія отримала більше 100 мільярдів доларів доходу від продажу нафти. Тому зараз керівництво кремля може генерувати будь-які гасла, що загалом позитивно сприймаються всередині країни. Таке враження, що лише російська армія розуміє реальний стан справ на фронті – з урахуванням наявних втрат. Переговори, які перехоплюють наші спецслужби, показують: російські солдати розуміють, що вони є загарбниками, що в Україні на них ніхто не чекає, що їх тут винищували і винищуватимуть. Але вся росія цього ще не відчула. Тому агресивні заяви путіна та його оточення підхоплюються насамперед цивільним населенням.

– Чому подібна хвиля агресивних заяв пішла саме зараз?

– Чекаємо на якусь програмну заяву (анонсовану) путіна з приводу нового світового порядку. Під час економічного форуму у Петербурзі. Хоча за спробами захоплення України ми вже бачимо, що путінський новий світовий лад ламається. Проте, він не залишає спроб і Україну захопити, і на країни Балтії поглядає. Все це говорить про те, що формат війни може розростись. Ми це розуміємо. Важливо, щоб зрозуміли європейці та американці всі країни НАТО.