Лукашенко не хоче вводити війська в Україну і вже домовився із Заходом, — політконсультант із Білорусі

У діях невизнаного білоруського президента є певна тактика, яка вигідна Україні

Керуючий партнер Digital Finger, політичний консультант із Білорусі, Олександр Колтунов у розмові з "Телеграфом" описав перспективи офіційного вступу цієї країни у війну проти України, оцінив серйозність західних санкцій та поділився думкою про партизанський рух у РБ.

— Наскільки високою є ймовірність, що білоруси офіційно втрутиться у війну? Адже неофіційно Білорусь і так воює з нами. І днями Лукашенко знову повторив, що вступить у війну лише якщо на Білорусь нападуть.

— Тут я таки стою на боці слів Лукашенка про те, що збройні сили Білорусі не братимуть участі у війні. Так білоруси беруть участь у бойових діях, як з боку так званої "ЛДНР", так і з боку України, у лавах ЗСУ також є добровольці. Але я маю причини бути впевненим, що офіційного втручання не відбудеться. Лукашенко неодноразово заявляв, що він може стояти лише між (росіянами та українцями). Проблема може бути, якщо офіційно хоч один польський солдат перетне кордон з Україною, навіть у якості миротворців, тоді білоруси вже точно можуть і самі перейти кордон (з Україною — ред.).

Є й другий момент, який не слід забувати: Білорусь на сьогодні є єдиним переговорним майданчиком щодо війни в Україні. І Лукашенко не має наміру давати можливість росіянам зменшувати його суб’єктність. Так, вона невелика, але втратити статус переговорного майданчика для Лукашенка буде боляче. А він втратить, якщо не дай Боже білоруси повноцінно зайдуть в Україну. Виходячи з цих факторів, у повномасштабне вторгнення з Білорусі я не вірю.

— Останні події демонструють, що Путін хоче офіційно втягнути Лукашенка у війну, і були різні провокації, але він все одно ухиляється. Чи лише справа в тому, що Лукашенко хоче зберегти суб’єктність?

— Коли у 2015 році було підписано Мінські угоди, Лукашенко був "нерукопожатний". Але у зв’язку з цією подією до нього приїхали і Олланд, і Меркель. Він автоматично перестав бути головним диктатором та абсолютним злом. Те саме і зараз. Йому майже забули вибори, Тихановську. І це для нього порятунок. Бо білорусів на відміну від росіян не обклали санкціями. Для Білорусі нинішні санкції як укус комара. От якби вони були серйознішими, то я не впевнений, що ця Союзна держава — Білорусь і Росія, вистояла б. Хоча багато хто розуміє, що, продаючи в Білорусь, ти продаєш до Росії. Але бізнес жахливо цинічна річ.

А так Захід фактично залишає для Лукашенка відчинені двері. І він це усвідомлює, він таки 27 років вже при владі. Лукашенко розуміє, що він для Європи зараз не найгірший диктатор, хоча Росія серйозно приперла його до стіни. З Європою у нього вийшов своєрідний обмін і тема виборів 2020 року для нього буде закрита як мінімум до 2025 року.

— А чи з боку Путіна залишається якийсь серйозніший важіль тиску? Адже людський ресурс у цій війні закінчується швидко.

— Січневі події в Казахстані показали, що Путін має важіль тиску на всіх. Тоді за 48 годин туди запровадили контингент ОДКБ. І треба віддати належне Лукашенку, що білоруси за місяць так офіційно не вплуталися в цю війну. Тому що, мені здається, якби білоруси перетнули кордон через тиждень після початку війни і йшли на Київ, то ситуація могла б бути гіршою.

А Лукашенко на останній зустрічі з Путіним у Кремлі сказав, що ось, мовляв, зустрінемося з ОДКБ. Він просто петляє. Лукашенко вважає, що якщо й заходити у війну, то з усім ОДКБ. А так не готовий.

— Наскільки сильний партизанський рух у Білорусі?

— Історії про те, що Білорусь — край партизанської слави, — це міф із часів Другої світової. У нас дуже суворі закони щодо будь-яких подібних дій. Тут добре працюють спецслужби. І справді, є ті, хто намагається робити якийсь рейковий рух, але такі люди одразу затримуються управлінням боротьби з організованою злочинністю, КДБ.

Пацифістський рух є, але загалом звичайне населення Білорусі не живе проблемами війни в Україні. Тільки ті, хто безпосередньо стикається з нею: через допомогу родичам чи дзвінкам з України. Вони, напевне, засуджують, що з боку Білорусі летять ракети. Але Україна – не топ-тема у Білорусі.