Україна має мислити реалістично: сьогодні нас не готові бачити членом НАТО - заступник голови ОП

Вступ до ЄС може бути однією із гарантій безпеки України

"Телеграф" поговорив із заступником голови Офісу президента Ігорем Жовквою про можливий нейтральний статус України, підтримку з боку НАТО, терміни вступу України до Європейського союзу та прямі переговори президента України Володимира Зеленського та Володимира Путіна.

— Ви говорили, що Україна готова обговорювати нейтральний статус України, але у прив’язці до чітких гарантій безпеки від країн-сусідів, у тому числі й від россіі. Які це можуть бути гарантії? І що це має бути за модель? Чи можна взяти за приклад Швейцарію, у якої нейтральний статус, але буде сильна територіальна оборона і ППО?

— Ви, мабуть, чули президента, який сказав, що, на жаль, блок НАТО не готовий бачити Україну у своїх лавах. В принципі, такі сигнали були й до початку війни. З початком активних бойових дій від самої інституції НАТО ми не отримали суттєвої допомоги. Не варто плутати це з допомогою від країн-членів НАТО, з якими ми на двосторонній основі ведемо постійний діалог і отримуємо від них допомогу. Але що стосується тих вимог, про які говорив президент — і закриття неба над Україною, і надання відповідних потужностей у сфері захисту повітряного простору України, у сфері авіації, то, на жаль, на рівні інституції НАТО нічого цього ми не отримали.

Тому, Україна має мислити реалістично: сьогодні нас не готові бачити членом НАТО, і це той результат, який ми фіксуємо. Але це не означає, що ми не повинні думати про забезпечення безпеки України у майбутньому. Зараз ми маємо виграти війну, але вже повинні думати, як зробити так, щоб ця агресія не повторилась і щодо України, і щодо інших європейських держав, в тому числі, країн-членів НАТО і ЄС.

Україна зараз на передовій, і без зайвого пафосу, бореться і за себе, і за всі інші європейські держави. Наших партнерів по НАТО налякало бомбардування по Яворівському центру миротворчості. Коли вони побачили, що російський снаряд падає вже за 25 кілометрів до кордону НАТО, то почали серйозно замислюватись: а чи у безпеці самі держави — члени НАТО? Чи здатні вони надати безпеку собі ж? Історія з двома російськими безпілотниками, які впали на території Хорватії та Румунії також показова. Адже вони пролетіли декілька країн НАТО, будучи абсолютно не поміченими. Тому це серйозні дзвіночки для них.

Перевірені новини про війну і не тільки шукайте у нашому Telegram

Якщо немає членства в НАТО, то треба шукати інші гарантії безпеки. Ми ще до війни пробували знаходити такі гарантії безпеки з окремими державами шляхом укладання певних угод про безпеку на двосторонній основі. На сьогодні зрозуміло, що таке питання потрібно обговорювати з комплексом держав. Безумовно, за столом перемовин з Росією, мають бути й лідери як мінімум, держав-сусідів України. А також, представники великих держав — США, Велика Британія, очевидно, Німеччина, Франція, які будуть представляти Європейський союз. І треба буде говорити про те, яким чином дати гарантії безпеки Україні. І яким чином взагалі забезпечити систему безпеки в Європі. Бо незрозуміло, яким чином президент Макрон зараз може говорити про європейський оборонний союз без президента Зеленського.

Подібні перемовини щодо України — предмет розмови не одного дня і можуть продовжитись вже після закінчення війни. І в цьому контексті ми можемо говорити про елементи нейтрального або позаблокового статусу України, але ніколи не будемо про це говорити у відриві від безпеки в Україні.

— Чи бачите ви, що країни, про які ви говорите, члени НАТО можуть надати нам такі гарантії безпеки?

— Країни-члени НАТО мають зробити хоча б щось. Закривати небо над Україною вони поки що відмовляються. Тому найменше, що вони можуть зробити крім санкцій, які вони вводять і які, до речі, є недостатніми, це гарантувати нам такі безпекові умови. Звичайно, це жодним чином не має повторювати сумнозвісний Будапештський меморандум, який не спрацював жодного разу — ні у 2014 році, коли почалась російська агресія, ні у 2022 році, коли почалась повномасштабна війна. В 1994 році, підписуючи його, можливо, тодішнє керівництво країни не надало належної уваги гарантіям. Цього слова навіть не було в оригінальному тексті. А тільки слово "запевнення". І це не спрацювало. Ми не маємо повторювати помилок попередньої влади. Представники світових держав не мають давати нам беззмістовні пусті гарантії. Я б хотів подивитись зараз на лідерів країн-членів ЄС і НАТО, які б відмовились давати нам такі гарантії безпеки. Якщо такі й будуть, то доведеться або більше їх переконувати, або звертатись напряму до населення тих країн. Бо люди якраз підтримують повноцінний вступ України до Європейського союзу. Понад 60%. На жаль, не всі лідери за цим встигають.

— Які часові рамки ви визначаєте щодо вступу України до ЄС? Адже набуття статусу кандидата так і не відбулося. Я так розумію, що Європа зволікає через позицію окремих країн, на зразок Німеччини та Франції.

— Ви правильно назвали країни. Є деякі держави, які, скажімо так, не виступають проти пришвидшеної процедури, але нічого не роблять, щоб вона відбувалась. На сьогодні триває етап розгляду нашої заявки Європейською комісією. Вона зараз має вивчити відповідність України Копенгагенським критеріям — це умова, без якої не можна починати переговори про вступ. Ми ведемо війну за Європу, і до цих критеріїв має бути доданий ще один критерій — безпековий. Адже Україна зараз одна робить більше, ніж усі члени ЄС щодо захисту європейського континенту.

Ми вже зробили певну роботу щодо нашої відповідності цим критеріям. Підчас саміту Україна — ЄС у жовтні було досягнуто оцінки не лише з боку Києва, а й з боку Брюселя про прогрес у виконанні Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. А це також виконання копенгагенських критеріїв. Тому ми розраховуємо, що Європейська комісія візьме це до уваги й бюрократичний процес, який іноді триває роками, буде пройдено швидше. Хоча те, що вони за один тиждень пройшли від подачі заявки президентом України до прийняття рішення про її опрацювання — це вже космічна швидкість. Але для нас це надто повільно. Наш Уряд вже працює.

А потім це все знову повернеться до рівня лідерів країн членів ЄС, які мають дати сигнал про початок переговорів про вступ і тоді з’являється статус країни-кандидата. Це відкриє нам доступ до структурних фондів ЄС, які крім своїх основних функцій, мають бути підключені до питання економічного відновлення України. Вчорашній візит прем’єр-міністрів Польщі, Чехії та Словенії до України був присвячений також питанню, яким чином вже сьогодні думати про кошти, які мають бути виділені для відновлення України. Ще до війни була розмова про донорську конференцію, яку ЄС мав провести для України. І зараз ця ідея набуває ще більшої актуальності. Президент України в постійному контакті з президентом Европейської Ради Шарлем Мішелем і президенткою Єврокомісії Урсулою фон Дер Ляйен і щодо цього питання.

Вступ України до ЄС це також одна з гарантій безпеки України.

— Наскільки найближчим часом можливі прямі переговори Путіна та Зеленського?

— Президент України готовий до прямих перемовин. Але ви знаєте позицію російської сторони: вони вважають, що ще мають пропрацювати делегації. Продовжується четвертий раунд перемовин, прогрес є, це вже не перші раунди, коли росія навіть відмовлялась слухати позицію України.