Батьки в армії, ви теж втратили близькість з дітьми на відстані? Я втратив. Як її відновити

Читать на русском
Автор
Батьки в армії, ви теж втратили близькість з дітьми на відстані? Я втратив. Як її відновити

Керівник Центру протидії корупції та боєць 207 батальйону 241 бригади ТрО Віталій Шабунін про спілкування військових з дітьми під час війни

Батьки в армії, ви теж втратили близькість з дітьми на відстані? Я втратив.

Втратив, ще коли діти були на іншому континенті. Після їх повернення ми тільки почали відбудовувати стосунки, і я остаточно поїхав на Схід.

Залишилося лише спілкування в екрані. Чесно кажучи, виходило не дуже. Восьмирічній дівчинці та пʼятирічному хлопчику важко втримувати увагу на зеленому квадратику тата.

Час йшов і дзвінки ставали все гіршими. Як би я не намагався розпитати щось про їх життя, інтерес дітей до розмови падав все швидше. В якийсь момент, я був у відчаї, про що нарешті зізнався дружині.

Олена Шабуніна пробіглася по спеціалізованих сайтах для військових США і запропонувала дуже прості речі, які докорінно змінили мої відео-коли з дітьми.

Спочатку погана новина. Важливо, щоб діти розуміли дату нашого повернення. Щоб могли вести відлік, розуміючи, що цей треш точно закінчиться. Треба лише от стільки конкретно перетерпіти.

Це розуміння НЕ збудує нової єдності, проте дозволить зберегти створену раніше.

На жаль, ми в українському війську не знаємо, коли остаточно повернемося. Значить мусимо ще більше зусиль вкладати в якщо не будівництво, то хоча б підтримання єдності з дітьми.

Тепер поради, які можемо втілювати.

Дітям важливо знати, що тато/мама повернеться в принципі. Треба казати їм це, що ми дуже чекаємо на зустріч. Витягати в спільне планування побачень чи спортивних розваг. Розпитувати, а куди б вона хотіла піти разом.

Не просто говорити, а робити з дітьми інтерактив. Наприклад "рум тур" — коли ми показуємо, як і де ми живемо. Дітям важливо розуміти, що з нами відбувається. Зробити разом обід — показати нашу їжу, а вони нам свою.

Одним словом, втягувати дітей у наше армійське життя. Принаймні ту його частину, яку їм можна бачити.

А ще в мене круто зайшло з тваринками. Діти пищали від захвату, що з татом служить кошеня-розвідник. І це я ще їм алабая нашого здоровезного не показав.

Ще нормально заходять короткі відео чи фото-повідомлення з, наприклад, різними жуками. Їх у нас всіх точно вистачає. 3 хв. відео з жуком-оленем і ваше пацанятко розділить з вами своє захоплення, що натягне між вами ще одну ниточку звʼязку.

Ну, і звичайно подарунки. Американці називають це — care package. Можемо подарувати м’яку іграшку, яку діти обійматимуть. Будь-які речі, що показуватимуть, що тато/мама хоч зараз і служать, проте ми турбуємося і дбаємо про них.

Сподіваюся, що ці поради допоможуть вам так, як допомогли мені.