Наївно думати, що росія відстане від України отримавши Крим і Донбас

Блогер і журналіст Макс Гадюкін розповів, чому не варто прагнути миру за будь-яку ціну

Знаєте, що дратує? Фраза "Хай беруть Крим і Донбас, щоб від***алися". Чув давно й часто. Нині люди її не говорять, бо в ряху можна отримати.

Але подумки, впевнений, хтось та повторює. Бачить війну локальною. Мовляв, Харків та Одеса дали пи*ди російським агентам, а Донецьк не дав? Хха! Ну і на*уй з пляжу. Ото легко, бл*дь. Можна дорахуватись до такого, що з Чопа доведеться самому в**бувать. Та зараз не про це.

Ви можете не любити Донбас та Крим. Їх жителів. Але це – зашморг, і не для нас.

Легко думати, що хтось відмовиться від земель і на цьому все скінчиться. Що Росія піде та більше не полізе. Ой яка помилка. Як і будь-які верески про легкі рішення складних проблем – або вас на**бують, або це тупо не спрацює й все одно на**бують. Таке собі.

Можу назвати один наслідок такого злочину. Знаєте, який?

Росія виходить з-під санкцій. Легко, бере й виходить. Бо ялинка обмежень будувалась навколо одного факту. Війна почалась в Криму. Російські ноунейми зі зброєю почали "пригоду на 20 хвилин", яка триває вже майже десятиліття. І, хто б не вводив відро санкцій, це – їх основа.

Ви маєте право проклинати колаборантів, які здали свої міста. Я їх теж проклинаю. Вони допомогли ворогу почати війну, де гинуть найкращі з нас, де згасали цілі покоління.

Можете сердитись, аби пара з вух не пішла. Знову ж, я й сам часто серджусь. Це норма.

Але ніколи не ведіться на емоції та ставлення до конкретних людей із ототожненням на цілі області. Не треба так. По-перше, це негарно – зараз багато людей із Донецької чи Луганської області за нас воює. В 2014 році не всі кликали Росію. Далеко не всі.

І знаєте, що? Не бажайте скинути зашморг із РФ.

Не просто з Путіна, що ви. Він старий і одного дня помре, як і кожен із вас. Але Крим та Донбас – голка, на яку він підсадив всю свою державу. Цілі покоління. І вони з неї самі ніколи не злізуть.

Вони кричатимуть, що Крим їх. Віддасте їм його – скажуть, що Київ їх. Або Львів. Але потім точно Варшава.

Поляки нє, бо НАТО заступиться? Покажіть, як воно реагує на вчорашні гелікоптерні політушки в Польщі. Бо я бачив, що ніяк. Звісно, нам треба в НАТО, але більше заради статусу та інвестицій (вони хоча б будуть).

От за Техас НАТО заступиться. Шкода, в Польщі немає Техасу.

Покричать росіяни про Київ та Варшаву. та й завалять дзьоба. Всі видихнуть. Але таймер наступної війни вже почне рахувати дні. Війни вже за ваше місто. Чи шматочок вашої області. А головне – за ще один шматок України. Бо війна почалась не через якогось донецького підараса. Війна почалась, коли ворог хотів нас загарбати.

В нього не вийшло. То на*уя допомагати з повторною спробою?

Санкції не дають РФ розкачати оборонку. Навіть якщо партнери змусять нас заморозити конфлікт, не давши ні*уя – РФ не матиме ту передишку, яку дасть легалізація здобичі. Ви ж знаєте, як вона цим хоче скористатись.

Ось "ланцети" та "орлани", наприклад. На них було куплено ліцензії задовго до 2022-го. І вони роблять нам проблеми.

Їх винайшли росіяни? Ні. Купили, бо мали гроші й 0 санкцій.

Розв’яжете їм руки – і побачите за 5-10-15 років, що втома від війни дорого вам обійшлась. Бо ці у**бки ще багато чого куплять. Вони й зараз купують. Правда, мало й важко. Вони не візьмуть нові станки найвищого гатунку. Не придбають щось із озброєнь, бо їх представників на поріг не пустять.

Не подобається, що в росіян тепловізори із Франції знаходили? Мені теж. То навіщо давати їм придбати це легально?

Знаю, текст дивний. Це не тому, що я щось проаналізував і насипаю натяки. Не пи**ітиму: нема такого. Знаю рівно те ж саме, що й ви. Інсайдерів у Білому домі не маю, агентура на Даунінг-стріт на зв’язок не виходить.

Я пишу це, бо війна важка. Під час випробувань навіть найсильніший може здригнутись. Показати слабкість.

Думайте не про сєпарів 2014-го. Думайте про те, що заморозка війни – краще, ніж повне її припинення не на наших умовах. Бо потім те ж саме отримаєте. І я теж. Навіть якщо патріотизм здає позиції всередині вас, лишайтесь практиком.

І, звісно ж, це принципове питання. Але бачите? Вже не лише принципи.

Або по-нашому, або зашморг.

Джерело: пост Гадюкіна у Facebook