Через добу після нічного удару "Калібрами" по багатоповерховому житловому будинку в Миколаєві, росіяни атакували ракетами Київську область.
Також під удар потрапила Умань. Постраждав і Дніпро.
Які висновки можна зробити із цієї атаки?
Перший. Слід розуміти, що ракетні удари на всій території України не почастішали. Вони поновилися.
Я хочу нагадати, що останній масовий ракетний удар було здійснено 9 березня. З того часу відчуття небезпеки в нас притупилося. І даремно, бо ймовірність завдання широкомасштабних ракетних ударів ніхто не скасовував. А у прифронтових районах, куди дістають С-300, вона взагалі є постійною. До неї тепер додалася можливість застосування противником плануючих авіабомб.
Уся ця ситуація зберігатиметься, доки триває війна. Не варто забувати про це.
Другий висновок. Хоча жителям Умані та Дніпра від цього, на жаль, не легше, але ми бачимо великий відсоток знищення повітряних цілей – 21 ракета з 23. Це говорить про збільшену кваліфікацію наших зенітників, які оснащені вже найновішими ЗРК, такими як Patriot.
На жаль, жодна система ППО не може забезпечити 100% ефективності та це і не такий масовий товар, щоб нам поставляли їх як снаряди.
Висновок третій. Трагедії в Умані та Дніпрі говорять про те, що нашу повітряну парасольку є куди посилювати – і робити це треба швидше. Можливо, шляхом авіації. Кулуарне рішення очевидно вже прийняте, а ось до практичних заходів наші партнери поки що не переходять.