Світ побачив, що треба готуватися до "тотальної війни", але коли Захід тренується воювати "як ЗСУ", то важко у нього це виходить

Експерт Defense Express Іван Киричевський розповів про слабкості західних армій

Після 24 лютого 2022 року Україна стала носієм найбільш передового військового досвіду у світі. До цього моменту всі передові держави готувались хіба що до війни у форматі "локального конфлікту", яка ведеться обмеженим та компактним угрупуванням з достатньо високою вогневою міццю десь на "периферії" в стислий строк, і все завершується "політичним врегулюванням".

А тут світ побачив, що готуватись треба до зовсім іншого – до тотальної війни "зразка 20 сторіччя" з шаленим навантаженням на демографію та економіку (навіть в умовах Другої світової Німеччина та СРСР витрачали на війну максимум 50% від наявного в казні, а не так як Україна, де на війну йдуть всі 100% держказни).

Так, ЗСУ зараз отримують і консультативну допомогу від країн Заходу, бо вони, наприклад, в проміжку з лютого 1991 року по лютий 2022 року мали досвід застосування великих механізованих з’єднань для наступальних операцій, а ми ні.

Але коли західні армії тренуються воювати "як ЗСУ", то якось тяжко в них це все виходить.

• Взимку британці тренувались, чи зможуть вони застосовувати свої Apache "в польових умовах" так само як наша армійська авіація свої вертольоти для роботи по рашистам. Коротше, щось поки не спішать повторювати.
• Армія США відпрацювала, який результат покаже їх бригада на майже 90 танків Abrams та 125 БМП Bradley в умовах, як зараз воюють ЗСУ проти армії РФ. Результат – просування вперед на 150 км протягом 9 днів, але з дуже високими втратами по живій силі, і в перші 2 дні був ризик, що наступ "захлинеться".

Здавалось би, що особливо в таких умовах було б як мінімум недоречно носитись із твердженнями про те, що у когось в сфері оборони справи йдуть краще, аніж у воюючої України. Але ні, такі добрі люди теж знаходяться, і обирають для порівняння не завжди відповідні приклади.

В тренді нині стала Фінляндія, котру нині прийняли у НАТО, і про яку "крутять" зовсім нереалістичні цифри начебто в "1 мільйон осіб мобрезерву".

Фінська армія насправді на порядки менша – сухопутні війська всього 4 тисячі кадрових "багнетів" + 9 тисяч резервістів, при загальному мобрезерві всього в 289 тисяч осіб.

Чим Фінляндія насправді була б добра, як приклад – так це цілеспрямоване воєнне будівництво в умовах мирного часу. Бо ті ж фіни у 2000-2010-х роках купили аж 200 танків Leopard 2, 20 систем M270 MLRS, 40 пускових установок ЗРК NASAMS та 20 комплексів Crotale, і це при збереженому "кулаку" в 500 бронемашин та 600 артсистем зразка "Варшавського договору". А факт наявності у Фінляндії КР повітряного базування на 370 км показує, що "Країна Суомі" насправді "розфінлдяндизувалась" за декілька років до того, як це взагалі помітили в Україні.

Досі є фанатики культу воєнного будівництва "як в Ізраїлі". Але якщо Ізраїль нам справді не дає зброю саме тому, що боїться прямого воєнного конфлікту з Іраном, так значить модель "мілітаризації по-ізраїльськи" насправді не працює за прямим призначенням – стримування противників з потенціалом більшим у рази.

Так, справді цікавий приклад показує Польща, яка прискорює розгортання своєї армії та укладає крупні контракти на поставки озброєнь, в рамках яких, наприклад, отримала перші 10 танків та 21 САУ від Південної Кореї лише за 109 днів після видачі замовлення.

Але у поляків насправді все найцікавіше лише починається, бо щоб справді втілити в життя свій план на армію з 1300 новітніми танками та 500 систем HIMARS (або їх аналогів), Польщі доведеться радикально міняти формат своєї державності, включно з моделлю економіки. Не виключено, що і з "м’якою асиміляцією" наших біженців там також.

Був ще "антиприклад" Румунії, котра в лютому 2023 року бачте не зуміла збити дві ракети "Калібр", що декілька хвилин пролетіли в повітряному просторі країни.

У нас цю історію тоді списали на "нерішучість НАТО", хоча там нюанс насправді в структурі протиповітряної оборони самої Румунії.

Так, там є чотири батареї ЗРК Patriot, але їх вистачає хіба що на столичний регіон та важливі об’єкти. Стройові 17 винищувачів F-16 румунських ВПС розписані за різними місіями НАТО, придбані в Норвегії ще 30 літаків у стрій ще не стали, а периферію країни перекривають взагалі старі С-75.

Тому якось і не дивно, що для перехоплення "Калібрів" румуни підняли у повітря взагалі МиГ-21R, і це буквально виглядало як швирятись "балалайками" навздогін крилатим ракетам.

Україна історично розвивалась саме як частина західного світу, тому має інтегруватись саме на Захід. Але ж потрібно чіткіше розуміти, які ми маємо власні переваги.

І заодно розуміти, що рівень величі народів насправді визначається глибиною помилок, які вони зуміли пройти і перерости.

Джерело: пост Киричевського в Facebook