Військова деокупація Криму: чому заяви Нуланд пролунали саме зараз

Експерт фонду "Майдан закордонних справ", співзасновник "Інституту Чорноморських стратегічних досліджень", експерт з питань окупованих територій Юрій Смєлянський спеціально для "Телеграфу" розповів, що американські партнери ніколи не роблять подібні заяви просто так

Заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд заявила, що Штати не заперечуватимуть щодо рішення української сторони атакувати російські військові об’єкти в анексованому рф Криму. Вона наголосила, що Крим – це територія України, яку росія перетворила на військову базу. За словами Нуланд, Україна не буде в безпеці, якщо Крим, як мінімум, не буде демілітаризований.

Якийсь час тому в американській пресі вийшла стаття про Україну (не перша і не остання), нашу визвольну війну та кримське питання. Стаття якийсь час активно обговорювалася в українському сегменті соціальних мереж. Різні експерти по-різному трактували викладене у ній. Зокрема – про необхідність/відсутність необхідності деокупації півострова; про ядерні загрози кремля, пов’язані з кримським питанням. Одна з тез цієї статті за змістом звучала таким чином – "без деокупації Криму Україна приречена на безстрокову війну проти росії".

Зміст статті підштовхнув українську владу до активнішої риторики про завдання ЗСУ щодо деокупації Кримського півострова та готовності до реалізації такого сценарію. Щоправда, у документах "Кримської платформи" така готовність відображення наразі не знайшла. Та й риторика "дипломатичного" чи "військово-дипломатичного" рішення також нікуди не зникла. На жаль.

Протягом усього дев’ятирічного періоду окупації Кримського півострова на його території проводились оперативні дії. Але з якоїсь незрозумілої причини українська влада постійно у відповідь на російські заяви про дії на "російській території в Криму" відповідала про нашу непричетність. Що, м’яко кажучи, дуже дивувало. Адже якщо Крим є невід’ємною частиною України – то на своїй території ми маємо право поводитися вільно. Проводити навчання тощо.

Світова спільнота ще 2014 року заявила про невизнання анексії території Кримського півострова. І Україна мала, має і матиме всі права на деокупацію своєї території у будь-який спосіб. Просто треба розуміти, що російські окупанти добровільно з півострова не підуть – і лише ЗСУ здатні звільнити територію від окупаційної присутності.

Тож пані Нуланд не озвучила якогось нового погляду, а лише назвала речі такими, якими вони є у питанні деокупації Кримського півострова.

Водночас, наші американські партнери ніколи не роблять подібні заяви просто так. З цієї причини постає питання – чому вони прозвучали саме зараз? Практично одночасно із заявою голови Об’єднаного комітету начальників штабів США генерала Міллі, який говорив (не вперше) про складнощі деокупації Криму та загалом військової перемоги однієї зі сторін.

Найімовірніше, є кілька причин для такої заяви від пані Нуланд.

1. Відображення існуючої багатоваріантності думок всередині американської влади щодо сценаріїв розвитку ситуації у питанні деокупації Криму та пов’язаним із реалізацією сценарію деокупації обсягом міжнародної військової допомоги.

2. Початок передвиборчої кампанії з виборів президента США у 2024 році.

3. Сигнал (вже не перший) українській владі з кримського питання. Адже не секрет, що українське суспільство має більше питань щодо майбутнього Криму, ніж ми маємо виразних відповідей від влади.

З тезою пані Нуланд про те, що майбутня безпека України залежить від питання деокупації Криму, не можна не погодитись. Про те, що поки Крим перебуває в окупації, звідти завжди виходитиме загроза безпеці для України практично з усіх аспектів національної безпеки, йшлося всі дев’ять років окупації. Поки російські окупаційні війська будуть на території Криму, війна не закінчиться – і постійно провокуватиметься агресором.

Окупанти з 2014 року розуміли, що Крим рано чи пізно доведеться повернути – і водночас сподівалися, що зможуть закріпити за собою захоплений острів. Вони розуміють, що Крим їм не втримати, якщо ЗСУ розпочнуть операцію з деокупації півострова. А ось створити атмосферу, результатом якої буде відмова від проведення такої операції, окупанти все ще сподіваються.