Ми всі не зовсім вірно зрозуміли слова Залужного про можливий наступ на Київ узимку 2023 року
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Експерт Defense Express і журналіст Іван Киричевський пояснив названу Валерієм Залужним кількість озброєння, яка потрібна для перемоги у війні
- Здається, ми всі не зовсім вірно зрозуміли слова про можливий "наступ 200 тисяч рашистів на Київ" узимку 2023 року.
Для початку, інтерв’ю Залужного The Economist – це насправді лише складова циклу публікацій про ситуацію на фронтах України, що вийшла сьогодні, 15 грудня, на шпальтах цього видання.
Там же ще є коментарі Володимира Зеленського як Верховного Головнокомандувача та коментарі Командувача Сухопутних військ ЗСУ генерала Сирського.
Це на шпальтах The Economist також потрібно прочитати обов’язково.
Щоб зрозуміти, що Головнокомандувач ЗСУ Залужний усі свої слова насправді вміщав у дві логічні лінії – "стратегічний тупик РФ" та "гонка потенціалів України та Росії".
Що стосується "стратегічного тупика РФ", то тут Залужний вів лінію так.
На підготовку своєї армії до війни проти України росіяни витратили 3-4 роки. Але на початок вторгнення вони мали ресурси лише на 3 місяці повноцінних бойових дій.
За 3 місяці Кремль своїх цілей досягти не зміг, був вимушений звузити "операційну зону" та зосередитись на Сході України, і все рівно зазнав фіаско в результаті успіху ЗСУ при контрнаступі на Харківщині у вересні 2022 року.
"Часткова мобілізація" РФ, що стартувала восени цього року, насправді теж не дає Кремлю стратегічного виграшу. Буквально – "навіть якщо начальник Генштабу ЗС РФ Гєрасімов відмобілізує навіть 1,5 мільйона орків, все рівно у росіян справи будуть кепські".
І саме на цьому моменті виникає припущення Залужного, що взимку 2023 року рашисти можуть спробувати наступати на Київ, щоб хоч якось вийти із "стратегічного тупика".
Але зауважмо, що тут Головнокомандувач ЗСУ називає насправді три можливі напрямки дій орків – або на Півдні, або в напрямку міста Дніпро, або ж у напрямку Києва (одночасно всі 3 дирекції росіяни "не потягнуть").
Що стосується "гонки потенціалів України та Росії", то тут Залужний веде лінію так.
Тактика рашистів "закидати гарматним м’ясом" позиції ЗСУ виглядає примітивно, але, на жаль, це працює.
Бо, наприклад, "чмобіки-камікадзе" лише зі стрілецькою зброєю змогли затримати просування ЗСУ в районах Сватового та Кремінного, і бої за ці населені пункти тривають уже третій місяць.
І що найбільш сумно, жива маса рашистських чмобіків цілком успішно вирішує задачі "сковування" та виснаження частин ЗСУ на фронті.
Далі виникає така антитеза. Розповіді про кепське оснащення мобілізованих рашистів насправді не має жодного практичного значення та впливу на їх боєздатність, бо орків жене у бій страх смерті.
Натомість, щоб ЗСУ мали ресурси на активні наступальні операції, нашому війську потрібно хоча б 300 танків, 700 БМП та 500 гаубиць. Цього має вистачити для виходу на умовну "лінію 23 лютого".
Наскільки насправді гігантська кількість зброї потрібна нашій армії, покажу отак: 300 танків та 700 БМП – це все, що зараз має бундесвер Німеччини.
А + 500 гаубиць зараз зможе дати лише армія США, зі своїх складів зберігання. (Бо, наприклад, передача 15 гаубиць TRF1 калібру 155 мм від Франції затягнулась щось уже на 2 місяці, і це – вся "вільна" ствольна артилерія, яку зараз може дати Париж).
Але тут окремо уточню – Залужний говорив про 200 тисяч орків як загальну кількість живої сили, яку за декілька місяців зможе підготувати РФ.
І навряд чи всі ці 200 тисяч окупантів Кремль зможе послати в наступ на Київ або Дніпро, бо "особовий склад" потрібен і на інших напрямках.
Так, деякий "медійний" елемент "згущування фарб" від Залужного для західної аудиторії справді має місце. І мета такого "згущування" проста та шляхетна – "зрушити з місця" питання передачі необхідного озброєння для сухопутних боїв. Бо, бачте, вартість всього лише 50 тисяч снарядів у осіб, що приймають рішення на Заході, викликає ледь чи не обморок. А самі лише думки про кількість в 1 мільйон снарядів – взагалі будять есхатологічні думки в ключі "да так вся Європа без штанів залишиться".
Але деякі важливі тези для "внутрішньої аудиторії" в Україні там також є.
І це я маю на увазі не лише ремарку Залужного про те, що "10 генералів звільнено, 1 застрелився".
Маю на увазі також ремарку, що до тимчасово окупованого Мелітополя зараз – 84 кілометри. І це при тому, що ЗСУ зараз не мають далекобійної зброї.
Моменти дуже важливі, бо занадто багато зараз завищених очікувань в інфопросторі крутиться.
Джерело: Фейсбук-сторінка Івана Киричевського.