Ситуація для росіян на фронті погіршується: чого чекати від ЗСУ

Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко розповів, що відбувається на фронті

Загальна картина у зоні бойових дій.

Південний плацдарм.

Лівобережна Херсонщина у стані формування операційної зони завглибшки 10-20 км. Фактично, всі умови для її формування створено, спостерігається процес закріплення та посилення можливостей щодо вогневого тиску/контролю.

Ця операційна зона виглядає дуже цікаво, особливо якщо врахувати таке місце як Кінбурнська коса, що є для російського угруповання на лівобережці кинджалом під ребром. Командування РОВ це чудово розуміє, але вдіяти з фактором коси нічого не може.

Запорізька локація у стані формування умов для контрнаступу. Наразі умови не сформовані, але можливість прострілу до азовського узбережжя прискорює цей процес.

РОВ сконцентрували в даному районі до 15 БТГр передової лінії та близько 6 БТГр резерву 29-ї, 35-ї та 36-ї ОВА.

Примітно, що ці 6 БТГр сконцентровані на роздоріжжі між лівобережжям Херсонщини та запорізькою локацією, тобто при одноразовій активізації деяких дій можуть бути використані гранично неефективно. Очевидно, що так буде.

Донбаський плацдарм.

Донецька локація без істотних змін продовжує відігравати роль, що блокує та витягує ресурси РОВ. У ближньому та середньостроковій перспективі зміну цієї ролі на цій ділянці не слід очікувати. І як би це бездушно не звучало, але так треба.

Фактично, саме на тому, що роблять наші герої у Донецькій локації, триматиметься все те, що буде зроблено на решті плацдармів. Причому йдеться не тільки про сковування ресурсу супротивника, а й про вирішення низки інших, дуже важливих завдань, про які поки не час…

Луганщина є сформованою для контрнаступу локацією, на якій є як вогневий контроль основних логістичних артерій, гіпертрофовано-розширена сіра зона, так і ресурс підрозділів 20-ї ОВА ЗВО, який видихнувся.

На цьому загальному тлі дуже разюче виглядає критична нестача артилерії у РОВ на трьох локаціях, за винятком Донецької, де її хоч не надміру, але достатньо, щоб час від часу під Бахмутом імітувати вогненний вал.

В іншому ж практично на всіх локаціях відзначається впевнене зниження ефективності системи управління і системи забезпечення. Погіршується логістика та можливості щодо своєчасної компенсації втрат, навіть неякісним ресурсом у вигляді чмобів.

Таким чином, 3 з 4 локацій або знаходяться в дуже перспективному положенні, або проходять процес дозрівання для подальшого занурення в це положення.

Що може стати вирішальним чинником стартового сигналу, хто знає? Тільки Генштаб ЗСУ.

Джерело: пост Коваленка у Telegram-каналі