Звільнення Херсона: що воно змінить на фронті і до чого потрібно бути готовим

Ізраїльський офіцер, лейтенант Армії оборони Ізраїлю, військовий аналітик

Які нові виклики чекають на Україну після звільнення Херсона

Російський міністр оборони Сергій Шойгу та командувач окупаційних військ в Україні Сергій Суровікін заявили вчора, що починається виведення російського угруповання військ з міста Херсона. Очевидно, що цій публіці довіри немає жодної, але я нагадаю, що це не Україна підлаштовується під їхні заяви – це їх заяви є реакцією на дії України.

А дії ці дуже прості та зрозумілі. ЗСУ продовжують реалізовувати свою операцію зі звільнення всієї Херсонської області та Херсона зокрема. Операція ця проходить успішно, і які б підступи та хитрі ігри не намагався вести ворог, визволення міста — це лише питання часу.

Звільнення Херсона – це дуже важливо. Але справедливо визрівають питання: що це змінить на фронті і до чого потрібно бути готовими? Спробуємо розібратися.

Перше – вивільнення російських військ. Причому це не просто війська, а кадрові та професійні підрозділи. Йдеться про частини морської піхоти та десантників. Це близько 10 тисяч (можливо, більше) солдатів. Росія отримає не тисячі недосвідчених та невмотивованих мобілізованих, а тисячі людей, загартованих у багатомісячних боях у степах Херсонщини. Цю силу ігнорувати не можна. Їх, напевно, перекинуть на Запорізький напрямок і на східний фронт.

Добра новина тут у тому, що вивільняються й українські підрозділи. Так, безперечно, деякі сили залишаться в Херсоні і вздовж берега річки — плюс тилові частини, але решту бригад і батальйонів буде можливість перекинути як на східні, так і північні рубежі України. До того ж загрозу з боку армії Білорусі ніхто не відкидав.

Друге – розпочнуться регулярні обстріли Херсона. Місто за фактом стане прифронтовим. Ворог зможе бити по ньому не лише з артилерії, а й навіть з мінометів. Це все – велика небезпека для цивільного населення та постійна тривога та ризики для українських захисників.

Третє – ЗС РФ отримають досвідчених солдатів або майбутніх молодших командирів. Не секрет, що у росіян все максимально погано з молодшими командирами: їх просто нема. Нема того, хто міг би готувати сотні тисяч мобілізованих, і немає тих, кого можна було б поставити командувати відділеннями, взводами та ротами.

Ті кадрові російські військові, що довгими місяцями вели бойові дії в степах Херсонщини, мають досвід і розуміння, як воює ЗСУ. Їх уже можна призначити як командирів відділень або після прискореного офіцерського курсу командирами взводів і рот. Так, якість таких командирів буде гіршою, ніж в українців, які проходять командирські курси на Заході. Не варто забувати і про відсутність мотивації та гнучкості у ЗС РФ. Але все одно навіть такий півзахід здатний посилити окупаційні сили.

Так чи інакше, звільнення Херсона стане важливою подією у цій війні, великою перемогою ЗСУ та черговою ганьбою ЗС РФ. Але ми все одно маємо пам’ятати про вищеописані фактори. Обізнаний – значить, озброєний.

Джерело: Фейсбук-сторінка Ігаля Левіна