Буде величезною помилкою, якщо Зеленський не вирушить на саміт "Великої двадцятки"

Директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала спеціально для "Телеграфу" пояснив, чому онлайн-присутності на саміті недостатньо

Через тиждень, 15-16 листопада, в Індонезії (на Балі) пройде саміт "Великої двадцятки" (G20).

Але досі немає ясності, чи братиме участь у ньому президент України Володимир Зеленський. Його прес-секретар Сергій Никифоров запевняє, що братиме. Але, швидше за все, в онлайн-форматі.

З погляду національних інтересів України – нам слід бути присутніми на цьому саміті. Не дистанційно, а фізично. Важливо, щоб президент нашої країни особисто вирушив до Балі. Це можливість поспілкуватися з керівниками топ-держав очно, фізично, а не телефоном або відеозв’язком. Такі контакти – зовсім інший рівень, інше сприйняття. Так можна побудувати більш міцні відносини, досягти значно більшого, ніж при онлайн спілкуванні. І, звісно, бути кілька днів у центрі уваги світових ЗМІ. Це дуже важливо, зокрема, щоб збити меседжі про нібито втому світу від України.

З огляду на все це мені незрозумілі заяви Зеленського та його оточення про те, що немає наміру вирушати на саміт G20. Мовляв, такою є його особиста позиція!

Але ж послухайте! Україна була до Зеленського, буде й після. І це стосується всіх президентів. На жаль, із 1991 року всі керівники української держави продемонстрували, що їхні особисті інтереси, м’яко кажучи, дуже рідко збігалися із національними інтересами України. Здача ядерної зброї, дозвіл на розміщення Чорноморського флоту росії в Криму, створення олігархічного режиму, відмова від євроінтеграції, послаблення ЗСУ, неготовність до війни – перераховувати можна довго. На жаль, дуже часто особисті інтереси керівництва країни не збігалися з інтересами власне держави. І ми платимо за це зараз страшну ціну.

Тому, наголошую, буде величезною помилкою, якщо Зеленський через щось особисте не вирушить на саміт "Великої двадцятки". Де будуть говорити про основні виклики перед світом. У тому числі про війну росії проти України. Тому що вона так чи інакше впливає на інші виклики – кліматичні зміни, ситуацію з ковідом, енергетичну та продовольчу кризи тощо.

І нам має бути все одно – поїде туди путін чи ні. Більше того, якщо путін поїде, присутність на саміті президента України поставить його у ще більш незручне становище.