Про російську мобілізацію, зброю з Ізраїлю та переосмислення політики Німеччини

Експерт з міжнародної політики в Українському інституті майбутнього Ілля Куса спеціально для "Телеграфа":

Тиждень, що минає, відзначився низкою цікавих заяв, які так чи інакше стосуються російсько-української війни. Зрозуміло, що в топі обговорень зараз рішення росії призупинити участь у зерновій угоді.

Але й, крім цього, були важливі моменти, на які слід звернути увагу.

По-перше, це доповідь міністра оборони росії шойгу російському президентові путіну про завершення так званої "часткової мобілізації".

Друга хвиля, схоже, залежатиме від того, як росіяни використовують набраний людський ресурс під час першої. Зараз, після закінчення мобілізації, чекати ще десь місяць, поки практично всіх цих людей направлять в Україну, розосередять по різних підрозділах. Підсумки мобілізації в росії можна буде підвести до кінця листопада або вже в грудні. Принаймні такі думки висловлюють військові експерти.

По-друге, Україна продовжила "тиснути" на Ізраїль, закликаючи розпочати постачання нам озброєнь на тлі залучення росіянами Ірану до атак проти нашої країни.

Я думаю, тут все залежатиме від двох факторів. Насамперед – від результатів дострокових парламентських виборів у самому Ізраїлі. Вони намічені на 1 листопада і стануть п’ятими за останні три з половиною роки виборами Кнесету. Раніше, ніж встановиться нова влада, рішення щодо збільшення допомоги Україні точно не буде прийнято. І це слід чітко розуміти.

Крім того, багато залежить від динаміки ізраїльсько-російських відносин. Вони трохи погіршені, туди кинули тінь самі росіяни, намагаючись "наїхати" на єврейське агентство "Сахнут" на території росії.

Але перш за все важлива внутрішньополітична ситуація в самому Ізраїлі. Поки що там немає постійного, повноцінного уряду – ухвалювати такі серйозні рішення як передача сучасних систем ППО чи ПРО Україні в Ізраїлі не будуть.

Третьою важливою для України зовнішньополітичною подією минулого тижня став візит до нашої країни президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайєра і його звернення до німецької нації, в якому він досить різко пройшовся по росії.

Зміна німецько-російських відносин відбувалася поетапно. Почалося все ще за пізнього правління Ангели Меркель. А відкрите вторгнення росії в Україну призвело до остаточного руйнування традиційної парадигми російсько-німецьких відносин, яка будувалася на так званій новій східній політиці Меркель. Та передбачала, що росія має бути залучена Заходом до нової європейської архітектури безпеки, граючи роль ситуативного партнера Європи у різних питаннях.

У це вірила і сама Меркель, і її оточення. Але як тільки вона пішла з політичної сцени, за нового керівництва ФРН, відносини між Москвою та Берліном стали погіршуватися. Ну а широкомасштабне вторгнення росії в Україну остаточно поставило на них хрест.

І те, що ми зараз спостерігаємо на прикладі промови Штайнмайєра, – це радикальне переосмислення Німеччиною основ своєї зовнішньої політики на російсько-українському напрямі. І швидше за все, до нормальності російсько-німецькі відносини вже не повернуться.