путінські погрози підштовхують деякі кола в росії до таємних переговорів із Заходом

Читать на русском
Автор

Голова Центру дослідження соціальних перспектив Донбасу, екс-член української делегації у ТКГ Сергій Гармаш спеціально для "Телеграфа":

Чому путін проводить в Україні "референдуми", причому в такій формі, яка не може бути визнана легітимною навіть у росії? Тому що він розуміє – без анексії цих територій та шантажу ядерними ударами у разі спроби їхнього звільнення ЗСУ (після того, як він назве їх російськими) – окупанти просто їх втратять. Зважаючи на цей відчайдушний крок, путін переконався, що російська армія не може протистояти українським Збройним силам. У результаті він постає перед загрозою втратити не лише окуповані з 2014 року території, а й залишки поваги до себе у світі, своє реноме як сильного політика. Не кажучи вже про ризик втрати влади в росії, що серйозно проявилось останнім часом. Саме це і змусило путіна піти на такі дивні кроки як мобілізація, оголошення "референдумів" та ядерний шантаж.

Умовляння з боку навіть щодо лояльних до росії Індії чи Китаю не можуть вплинути на путина. Він розуміє, що якщо звільнить анексовані території, то особисто втратить більше. А тому дійшов до такої стадії, коли тією самою ядерною загрозою фактично шантажує Індію та Китай. Адже застосування ядерної зброї відкриє скриньку Пандори. Нагадаю, що і Індія, і Пакистан, у якого з нею давні прикордонні конфлікти, мають ядерну зброю.

Тому, наголошую, на путіна сьогодні мало хто може вплинути.

Щодо Києва – ми не можемо піти на переговори на умовах Москви. Ми не можемо залишити за рф анексовані нею території, навіть Крим та Донбас. А путіна не влаштує інший варіант.

Тож можливості для переговорів на сьогодні я не бачу.

При цьому шанс уникнути ядерної катастрофи є. Хоч, по-хорошому, яка різниця – помирати від уламків снаряда-ракети чи ядерного спалаху? Це більше психологічна зброя, ніж знаряддя смерті. Знарядь смерті багато, а смерть одна. І нам все одно вмирати. Тож тут більше працює психологія, ніж здоровий глузд.

Вже видно, як мені здається, всім, що путін не зовсім адекватний. Аргументи та погрози на нього вплинути не можуть. Ймовірно, ті ж США роблять непублічні зусилля щодо контролю за ядерною кнопкою в рф. Над тим, щоб путін не міг запустити механізм ядерного знищення. Тоді це може вплинути.

Ну а всі попередження путіну не можуть бути ефективними. Адже між можливістю втратити владу та застосувати ядерну зброю – він вибере скоріше друге. Але тут питання реалізації його такої волі. Те ж путінське оточення, як свого часу гітлерівське, розуміючи наслідки, далеко не в повному складі буде готове вмирати разом із фюрером. Тому гітлерівські високі чини вели під час Другої світової переговори із Заходом. І тепер путінські погрози, гадаю, лише стимулюють бажання певних кіл у рф розпочати аналогічний таємний – сепаратний – переговорний процес.