Путінське звернення: головний висновок – і чому "забули" про Харківську область

Експерт ГО "Бюро аналізу політики" Віктор Бобиренко спеціально для "Телеграфу" зробив висновки із гучного виступу путіна

Головний висновок із заяв путіна про часткову мобілізацію та намір анексувати нові українські землі після псевдореферендумів однозначний – ми вступаємо в новий виток протистояння. Фактично в обличчя Україні та колективному Заходу сказано, що росія не здасть назад. Що вона іклами і пазурами триматиметься за захоплені території.

У цьому ясно, що змінилася мета вторгнення. Спочатку путін мав намір окупувати всю Україну, підкорити нас і позбавити державності. Але отримавши найжорстокішу відсіч, клопотувши не раз по морді, росіяни відкотилися. І вирішили спробувати закріпити за собою хоча б те, що поки що можуть.

Ситуація зайшла у патову фазу. Зрозуміло, що окупанти тепер максимально швидко проведуть псевдореферендуми, після чого заявлять захоплені території Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей російською землею. І будь-яке село, яке ми спробуємо відбити після цього, Кремль підноситиме як напад на рф.

При цьому не ясно, чи будуть росіяни роззявляти пащу на частину територій, що контролюють у цих чотирьох областях, або ж на ці регіони в їхніх адмінкордонах.

Що точно зрозуміло – це те, що путінці доведуть ескалацію до найвищої точки, загрожуючи світові тактичною ядерною зброєю. Після оголошення мобілізації це фактично єдиний козир путіна. Але козир суттєвий.

Питання в тому – наскільки вестиметься Захід на цю форму шантажу. Тому що заяви про підтримку України та чергова порція засуджень на адресу росії – це одне, а дієві кроки щодо знищення агресора – зовсім інше.

Як ситуація розвиватиметься далі – складно сказати. Ніхто не знає, що в голові у путіна. Але й за широкомасштабним вторгненням 24 лютого, і за нинішніми заявами ми бачимо – там такі таргани, що він може захотіти забрати весь світ із собою у могилу.

Цікаво, що у своєму зверненні путін ні словом не обмовився про Харківську область. Схоже, росіяни змирилися, що їм там дали під зад. І вони перестали принаймні на якийсь час вважати Харків та область своєю метою. Хоча Харків був би для них не менш важливим призом, ніж Херсон. Але не склалося.

Тож поки про Харків та однойменну область не йдеться, там окупантами утримується мізерний відсоток території. І вони за умовчанням – замовчують цю тему. Як тему Києва та Київської області та інших регіонів, звідки їх викинули навесні. Ніби й не було ні їхнього бравурного заходу туди, ні їхньої панічної втечі звідти.