Ігар Тишкевич проаналізував підсумки зустрічі Сі Цзіньпіна з Путіним на саміті ШОС
Голова Китайської Народної Республіки (КНР) Сі Цзіньпін зустрівся в четвер, 15 вересня, в узбецькому Самарканді, де проходить саміт лідерів Шанхайської організації співробітництва (ШОС) з головою РФ Володимиром Путіним.
Шанс, що Сі натисне на Путіна з метою завершення війни в Україні, приблизно дорівнює нулю – на даному етапі. Тому що Китаю вигідне поступове ослаблення РФ. Це дозволяє йому посилити свою геополітичну вагу, збільшивши одночасно вплив на Росію.
Чи підтримуватиме Китай Путіна у війні проти України? Щоб це зрозуміти, рекомендую відкрити офіційну інформаційну агенцію уряду КНР – "Сіньхуа" – і подивитися, з чого починається повідомлення про зустріч китайського та російського лідерів.
Я процитую:
"Сі Цзіньпін зазначив, що з початку цього року Китай і Росія підтримують ефективну стратегічну взаємодію. Двостороння співпраця в різних галузях стабільно просувається, заходи в рамках "Року спортивних обмінів між Китаєм та Росією" проводяться впорядковано, місцева співпраця та гуманітарні обміни стали активнішими…"
І так далі.
Ще раз – "Рік спортивних обмінів між Китаєм та Росією"…
З іншого боку, Китай, природно, буде збільшувати торговельну та економічну взаємодію з РФ щодо стратегічних для економіки, але не для військової сфери галузей.
Тобто КНР продовжуватиме купувати російські енергоресурси дисконтом. Наскільки я розумію, Пекін та Москва вже домовилися про будівництво ще одного газопроводу на територію Китаю через Монголію. Це було вже на тристоронній зустрічі. Втім, тут може вийти, як із "Силою Сибіру", коли Китай обіцяв інвестиції, а в результаті "Газпром" будував за свої.
Безумовно, КНР продовжуватиме входити до фінансової сфери РФ. Стимулювати російські банки до використання платіжних систем UnionPay (міжнародна платіжна система, ініційована Китаєм та заснована у 2002 році), до використання китайського аналога SWIFT (міжнародна міжбанківська система передачі інформації та здійснення платежів). Просто для того, щоби прив’язати до себе російську фінансову систему.
Якщо говорити про політичну взаємодію Пекіна та Москви, тут дуже цікава інша заява Китаю щодо перспектив розвитку відносин.
Ще одна цитата з "Сіньхуа":
"Обидві сторони повинні зміцнювати координацію та взаємодію в рамках багатосторонніх структур, таких як Шанхайська організація співробітництва /ШОС/, Нарада щодо взаємодії та заходів довіри в Азії /НВЗДА/ та БРІКС, сприяти зміцненню солідарності та взаємодовіри між усіма сторонами, розширювати прагматичну співпрацю, захищати інтереси безпеки в регіоні та спільні інтереси країн, що розвиваються…"
На хвилинку, а Україна входить до Азійського регіону? Ні. І це один із напрямків, де, умовно кажучи, Китай проводить кордон своєї активної позиції щодо взаємодії з Росією. Він швидше, підкреслю, чекатиме поступового ослаблення РФ для того, щоб скористатися в майбутньому результатами цього.
Ще один дуже важливий сигнал. Щодо глобального позиціонування. Цитата з тієї ж статті "Сіньхуа" за підсумками зустрічі Сі з Путіним:
"Лідер китайської держави зазначив, що перед світовими, епохальними та історичними змінами Китай готовий працювати спільно з Росією, щоб взяти на себе відповідальність великих держав, відігравати провідну роль і привнести стабільність у неспокійний світ".
Це досить серйозне розставляння крапок над "і".
Не взяти на НАС, а взяти на СЕБЕ, на Китай.
Тим самим Китай демонструє, що у парі КНР — РФ саме Пекін уже є силою, що домінує. І на це – з погляду ослаблення Росії, прив’язування її до себе, Китай працюватиме й надалі.