"Захист" Донбасу, зерно "не туди" та війна "заради кінця війни" – про що нові заяви путіна

Директор Інституту стратегічних досліджень та безпеки, експредставник уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Донецькій та Луганській областях, правозахисник Павло Лисянський спеціально для "Телеграфа" пояснив нещодавні заяви російського диктатора

Під час Східного економічного форуму, який проходить 7 вересня у Владивостоці, російський диктатор володимир путін зробив низку божевільних заяв, що не мають відношення до реальності. У тому числі – що росія нібито не розпочинала війну з Україною, а лише намагається її закінчити.

Зрозуміло, що путін працює на свою внутрішньоросійську аудиторію. Я вже неодноразово говорив, що кремлівські політтехнологи та політологи перетворили Україну на невід’ємний внутрішньополітичний процес у самій росії.

Ось путін каже що росія, мовляв, дозволила вивозити морем українське зерно, але везуть де його кудись не туди. Мало до Африки, більше до Європи.

Але послухайте! Ми – суверенна країна. Кому хочемо продавати своє зерно, тому й продаємо. Це по-перше. А по-друге – що означає, ви дозволили вивозити? Ви, росіяни, окупували частину нашої суші та моря. Ви, росіяни, поставили низку країн під загрозу голоду. У нас були свої контракти щодо постачання зерна, але саме ви, росіяни, намагалися все це помножити на нуль. Лише завдяки потужному світовому тиску ви, окупанти та агресори, змушені були піти на зернову угоду, ще й вибивши для себе якісь преференції. А тепер намагаєтеся знову влаштувати "голодні ігри", шантажуючи зривом зернових домовленостей.

І, звичайно, повним маренням виглядають путінські заяви в стилі "ми нічого не розпочали з погляду військових дій, а намагаємось лише закінчити". Усі ці казки про "геноцид людей Донбасу" після міфічного "державного перевороту в Україні у 2014 році".

Почнемо із того, що Янукович сам втік. А причиною протестів, що призвели в результаті до Революції Гідності та його втечі стали дії саме росії. Вона всіляко чинила опір тому, що Україна обрала євроінтеграційний шлях. І я впевнений, що сама росія була зацікавлена в тому, щоб Янукович втік. Метою була незаконна анексія Криму, яка й сталася. Росіяни розуміли, що українська армія на той момент була слабкою – і не зможе дати достатньої відсічі.

І саме росія затіяла 2014-го політичну акцію "російська весна", яка провалилася скрізь, крім частини Донбасу. Причому, ще раніше росія активно впроваджувала ідею "Єврорегіон Донбас". Як і "Єврорегіон Слобожанщина". Потім хотіли зробити "Єврорегіон Азов". Йшлося про економічне та культурне поглинання українських територій, що межують з росією.

Так було до 2014 року. Ідея просувалась через "Російські центри", які активно працювали в Україні. За Януковича їх було 13, після Революції Гідності залишилося лише дві – на тимчасово окупованих територіях у Горлівці та Луганську. З’явився ще й у Донецьку.

Тобто росія всіма силами намагалася "відкусити" суміжні з нею українські території. Тільки спершу, за лояльної до неї влади в Україні, росія діяла через м’яку силу, економічне поглинання. А коли Янукович втік і стало зрозуміло, що колишні плани не спрацюють, Кремль увів війська. Абсолютно незграбно створили так звані "ДНР" та "ЛНР". Причому фактично "республіки" з’явилися виключно у Луганську та Донецьку. Той самий польовий командир Мозгової, що діє на Луганщині, приїхав до себе на батьківщину у Сватове, а місцеві жителі вигнали і його, і його бандитів. Ні в Марківці, ні у Сватовому, ні в Старобільську не було жодної "ЛНР". Те саме стосується величезної частини Донецької області.

Але путін у лютому 2022-го визнав ці псевдоутворення. Причому – в адмінкордонах Луганської та Донецької областей України.

Це марення повне! А тепер він каже, що росіяни, вдершись в Україну, захищають мешканців Донбасу. Як? Вбиваючи їх і не тільки?! Стираючи з лиця землі цілі міста – на Донбасі і не лише? Адже всі чудово бачили, як росіяни "захистили" жителів Попасної, Маріуполя, Сєвєродонецька. Нещодавно процвітаючі міста лежать у руїнах. Немає води, електрики, сходити до туалету, як раніше, із зручностями – розкіш. Ось такий "захист".

І тепер, наголошую, Кремль перетворив Донбас на внутрішньополітичну історію росії. Ввели термін "знову звільнені території". Ручна "Справедлива Росія" говорить про необхідність впроваджувати проєкти з культурного стирання української ідентичності та перекваліфікації людей на російську ідентичність. Абсолютно неофашистські терміни!

Видно, що Кремль, прикриваючись Донбасом, намагається виправдати й широкомасштабне вторгнення в Україну, і масу воєнних злочинів, що послідували за ним. Але якщо копнути глибше, ми бачимо просто рейдерське мислення.

путін маніакально хоче відтворення радянської імперії, а без України це неможливо.

І явна невдача агресора в Україні знищує колись сильні позиції росії практично скрізь. Адже вже не тільки про Захід. Подивіться, як поводиться той же Казахстан!

Усі бачать, що собою насправді представляє росія. І що можна зробити з її армією, як це роблять ЗСУ, за відповідної мотивації, постачання, оснащення.

Відповідно, на сьогодні путіну життєво необхідно призупинити війну, нагромадити нові сили, може когось підкупити, з кимось домовитися. Але виключно для того, щоб знову атакувати за якийсь час.

Ну а Східний економічний форум, як раніше Петербурзький, — просто майданчик, щоб донести свою позицію і заспокоїти росіян.

Тому, що незабаром ситуація почне нагадувати те, що було після введення радянських військ до Афганістану. Звідти в СРСР, як сьогодні з України в росії, теж масово йшли цинкові труни. Але пропаганда якийсь час стримувала греблю обурення. Однак через рік-два страшна правда почала виходити назовні – і вона вразила всіх. Люди побачили масштаб втрат, почали замислюватись – а навіщо це все? Заради чого?

Те саме очікує і росію. Але путін і вся пропагандистська шушваль намагаються стримувати греблю обурення, згладжувати кути, продовжувати розповідати про велич росії та про те, що "все йде за планом". Сподіваючись, що вдасться зберегти диктаторський режим і, якщо вдасться, влаштувати безкровний транзит влади зі збереженням нинішнього курсу. Завдання України та всього цивілізованого світу – розвіяти ці надії.