Деокупація Криму: що не так із новим указом Зеленського

Експерт фонду "Майдан закордонних справ", співзасновник "Інституту Чорноморських стратегічних досліджень", експерт з питань окупованих територій Юрій Смілянський про питання звільнення Криму:

Президент України Володимир Зеленський створив своїм указом Консультативну раду з питань деокупації та реінтеграції Криму та Севастополя. Також глава держави заявив, що очікує розширення рівня та кількості учасників Кримської платформи.

Одна з проблем при оцінці рішень, дій влади, досягнутих результатів — чого в них більше: прагнення до піару та оплесків "тут і зараз" чи стратегічного і тактичного позиціонування.

У складі Рекомендацій парламентських слухань на тему "Стратегія реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь: проблемні питання, шляхи, методи та способи, що відбулися 15 червня 2016 року", у розділі рекомендаційної частини адресованої президенту України, був пункт:

"2) розглянути можливість створення консультативно-дорадчого органу при Президентові України з питань деокупації та реінтеграції до України тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, у тому числі для підготовки проекту відповідних змін до Конституції України, залучаючи до участі у його роботі народних депутатів України, представників Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, наукових установ, експертів, правозахисників, представників вітчизняних та міжнародних неурядових організацій, які займаються питаннями деокупації та реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та Севастополя".

Чинній каденції владі знадобилося три роки для того, щоб осмислити той факт, що такі Рекомендації треба виконувати. Давайте подивимося, що викладено у президентському указі з цього питання. Вірніше, у Положенні про створення такого органу, яке є невід’ємною частиною президентського указу.

Не передбачається участь представників органів місцевого самоврядування, місцевих органів влади, наукових установ, експертів, правозахисників, які опікуються кримським питанням. Адже не можна вважати подібним представництвом двох експертів Міжнародної експертної мережі Кримської платформи, представника державного інституту стратегічних досліджень та представника Меджлісу – при включенні до складу десятків чиновників.

Мета створення дорадчого органу, що обговорюється, визначена в указі президента:

"З метою сприяння координації заходів з питань деокупації, реінтеграції та відновлення територіальної цілісності України, захисту прав та інтересів громадян України, подолання наслідків та відшкодування збитків, завданих державі України, її громадянам та юридичним особам у зв’язку із збройною агресією та тимчасовою окупацією Російською Федерацією частини території України, а також проектів та заходів у рамках діяльності Кримської платформи".

Кримська платформа — це взаємодія з нашими західними партнерами. Окрема тема розмови.

Мета – захист прав та інтересів громадян України. Приблизно півтора роки тому було затверджено Стратегію деокупації та реінтеграції території Кримського півострова.

Приблизно рік тому було затверджено план реалізації Стратегії. Не витрачатиму час на оцінку якості цих документів з точки зору досягнення реальних результатів.

Чи за минулий час ці документи захистили інтереси та права громадян України з постійним місцем реєстрації окупований Крим? Як тих, хто у Криму, так і тих, хто був змушений залишити окуповану територію? Відповідь негативна. Громадяни України з кримською реєстрацією залишаються обмеженими у своїх конституційних правах, навіть перебуваючи вісім з гаком років далеко від своїх кримських будинків. На іншій території України.

Для такого захисту прав та інтересів немає потреби створювати додаткові органи, консультаційні та дорадчі одиниці. Треба просто мати бажання захищати ті самі інтереси та права. А от попіаритись на простому вирішенні проблем неможливо. Тут потрібні додаткові структури.

З моменту затвердження Стратегії та плану дій – якого результату досягнуто? Яка ефективність реалізації? У пристойному суспільстві прийнято звітувати за підсумками виконаної роботи. Новий орган створюється президентом через неефективну роботу в кримському питанні протягом трьох років каденції? Чи потрібно показати активність у питанні?

І ще одне неприємне для влади питання. Втрата території Херсонської та частини Запорізької областей є одним із результатів реалізації Стратегії та плану її реалізації щодо Криму? Адже акцент у цих документах був на дипломатичне та мирне повернення території Кримського півострова.

Мета – деокупація Криму. Єдина зрозуміла мета з погляду визначення результату її досягнення. Але для досягнення цієї мети немає потреби створювати якийсь дорадчий орган. Деокупація – це функція ЗСУ та, відповідно, Генерального штабу. Створення чогось для досягнення результату "деокупація" — це про мирне та дипломатичне повернення Криму. Тобто про "ніколи".

Інші цілі, перелічені в указі президента, стосуються питань реінтеграції деокупованої території. Те саме питання – про якість прийнятих раніше стратегічних документів та результатів їх реалізації. Чого неможливо зробити в жодному коментарі.

Ефективність діяльності влади не вимірюється кількістю ухвалених законів, указів та створених органів управління. Вона вимірюється досягнутими результатами і тим, як ці результати впливають на якість життя громадян. Дуже шкода, що влада сприймає громадян лише як тло для піару та як об’єкт, на який спрямований піар влади.

Немає сумніву, що територію Кримського півострова буде звільнено від присутності окупантів. Що раніше, тим краще. Чи допоможе з досягненням цієї мети створення ще одного органу у складі десятків чиновників – великий сумнів. Чи допоможе майбутній реінтеграції Криму новий орган, що створюється, – також великі сумніви, які породжуються результатами діяльності наших чиновників і політиків.