"Рамштайн 4" має дати відповідь на три важливі для України питання

Нардеп трьох скликань, ексзаступник голови Радміну АР Крим, голова Всеукраїнського громадського руху "Сила права" Андрій Сенченко спеціально для "Телеграфу" пояснив, чого чекати від чергового "Рамштайну" і про що слід говорити представникам України

Четверта зустріч країн-донорів військової допомоги Україні (формат "Рамштайн", до якого входять міністри оборони країн НАТО та союзників) відбудеться 20 липня у режимі онлайн.

Сподіваюся, "Рамштайн-4" дасть чіткі відповіді на три важливі питання.

Головне питання – збільшення обсягів постачання озброєнь. Те, що ми отримуємо, умовно кажучи, у поодиноких примірниках якісну, потужну, високоточну зброю – нічого не вирішує.

Навіть якщо ми подивимось у цифровому вираженні, то, на жаль, після підписання президентом США закону про ленд-ліз, обсяги постачання озброєння в Україну не просто не збільшилися, але навіть зменшилися.

Оскільки зустріч у форматі "Рамштайн" – це можливість поспілкуватися не лише з нашими заокеанськими партнерами, а й із великою кількістю країн, які допомагають Україні, її треба використовувати як звернення до них усіх. Із закликом серйозно збільшити постачання. Щоб ми мали змогу формувати якісь ударні кулаки. Оскільки нам потрібно не лише захищатись, а й звільняти тимчасово окуповані території. А щоб іти в наступ, нам треба розуміти, на що ми можемо опиратися. На яку зброю, скільки боєприпасів.

Ще є проблема, про яку мало кажуть. Коли ми отримуємо західне озброєння – артсистеми, РСЗВ та боєприпаси, нам одночасно потрібна й технічна підтримка всього цього. Навіть найсучасніші системи ламаються, потребують техобслуговування. А у нас зазвичай немає ремонтної документації, не визначено концептуально, де ми можемо ремонтувати озброєння. На території України це робити важко. Ми не можемо абсолютно прикрити небо від російських ракет. Все з тієї ж причини дозованих постачань нам сучасних видів озброєння, включаючи ППО. На території суміжних країн-партнерів це можна робити. Питання – де саме. На підприємствах цих країн – чи деяких спільних, з нашою участю. З погляду майбутнього нам, звісно, було б цікаво щось спільне. Щоб ми освоїли ремонт техніки, яка так чи інакше у нас осяде, надалі ми її, можливо, купуватимемо поряд із вітчизняною – для майбутньої української армії.

Отже, техпідтримка, обслуговування, ремонт того, що ми отримуємо, – важлива складова загального процесу. І це також варто обговорювати в рамках "Рамштайну". Інакше передова військова техніка перетвориться на металолом, який не стріляє та не їде.

Крім того, під час зустрічі треба жорстко порушувати питання посилення контролю у зв’язку зі спробами росії обходити санкції. Ми сподіваємося, що росія втратить можливість виробляти високоточну зброю. А вона посилено корумпує чиновників, політиків різних країн, знаходячи обхідні шляхи. Американці вже оприлюднили список з 18 країн, через які росія намагається обходити санкції. Серед них, на превеликий жаль, навіть Грузія, яка сама постраждала від російської агресії. І Ізраїль, і низка інших країн. Думаю, ті самі США мають механізми політичного впливу, щоб це припинилося.

Контроль має бути жорстким. Адже росія аж до дипломатичної пошти використовує, щоб нелегально завозити ті самі чіпи для ракет і таке інше.

Санкції щодо російської політичної та економічної системи, олігархів – це також зброя. І так само як росія використовує на фронті проти України тактику вогневого валу – цивілізований світ має використовувати проти агресора тактику валу санкцій. Щоб під нього потрапила вся чиновницька, політична, бізнесова верхівка росії.