Україна та росія окреслили контури майбутнього миру. Що далі?

Читать на русском
Автор

Журналіст Орест Сохар про переговорний процес між Україною та росією.

Дедалі чіткішими стають обриси переговорного процесу між Україною та рашкостаном: суть актуальних питань та реакцію на них представників обох держав можна сформулювати, моніторячи певні повідомлення світових медіа.

Зокрема, москалі залишили 6 вимог в якості умови для зупинення війни. Про це декілька днів тому прилюдно говорили президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган, а також його радник Ібрагім Калин (які виступали в переговорному процесі в якості посередників). Політики ділять рашистські вимоги на дуже складні та дещо простіші до реалізації:

  1. Нейтральний статус України. За словами Калина, Зеленський уже погодився не подавати заявку на членство в Альянсі.
  2. Демілітаризація. Контури роззброєння України не до кінця зрозумілі. Звісно, цей пункт передбачає відмову від розміщення іноземних військових баз, але про обмеження яких озброєнь власне у ЗСУ не уточнюється.
  3. Будете сміятися, але це й захист російської мови. За словами Ердогана, українська сторона погодилася на визнання російської як другої офіційної. Хоча інші джерела спростовують це твердження.
  4. Дурнувата денацифікація. Що це таке, нікому не зрозуміло, але пуйло пообіцяло своїм "соотечествєннікам" провести оту процедуру, відповідно стоїть на своєму. Британська ВВС припускає, що Зеленський просто засудить усі форми неонацизму та "принипить їх".

Друга частина параноїдальних вимог складніша до реалізації:

  1. Статус Донбасу.
  2. Статус Криму.

Калин стверджує, що "Зеленському буде дуже важко прийняти ці умови", тобто визнати російський статус колишньої автономії та "незалежність" так званих ЛДНР. Тому радник турецького президента запропонував, аби окупований Крим та окремі райони Донеччини та Луганщини віддали Росії на правах оренди (з 1898-го по 1997 роки Велика Британія контролювала Гонконг на таких умовах). Після завершення періоду оренди і визначатиметься територіальна приналежність цих територій.

Проте буквально вчора, 28 березня дипломатичний радник Президента Ігор Жовква заявив, що у переговорах із Росією Україна не планує поступатися будь-якою територією країні-агресору. Проте Київ може змінити свою позицію, якщо це швидко покладе край війні. До речі, тут не зрозуміло, в яких кордонах рашкостан хоче відтяпати Донбас – в історичних територіях областей чи в кордонах "ЛНР" і "ДНР".

Наявність переговорного процесу – добра новина, але її цінність не буде зрозуміла українському суспільству. Адже президентська команда, скажімо так, дещо прикрашує наші успіхи у війні з Росією, і більшість мешканців тієї ж Західної України вважать, що ми ось-ось переможемо та, навіть, підемо на Москву. Тоді як воєнна ситуація набагато складніша для української армії, а значить — і для українського народу. Чимало військових вважають, якщо політики не домовляться, то війна затягнеться на тривалий період, і її хід доведеться описувати дедалі драматичнішими фарбами. Ми уже зараз знаємо, що відбувається у Маріуполі, і якими є потенційні загрози для нашого угрупування на Сході в зоні Операції об’єднаних сил.

Повертаючись до головної думки, можна спрогнозувати, що після важкої війни та ще важчої розмови з пуйлом, на Верховного головнокомандувача очікує мегаскладна розмова із українським суспільством. Але з огляду на надзвичайно високий рівень довіри українців до Президента у нього є високі шанси переконати їх у правильності своїх кроків.